Через канали, чати та ігри. Хто і як вербує українських підлітків під час війни

Вони вербують українських підлітків і обіцяють гроші за фотографії та геолокацію стратегічних об'єктів й адміністративних будівель. А в Польщі збиралися платити криптовалютою за диверсії на залізничних шляхах, якими мала йти гуманітарна та військова допомога в Україну. Так працюють спецслужби РФ. Українська редакція RFI дізнавалась про популярні методи вербування дітей і про те, як убезпечити їх від ворожого впливу.

 

Наприкінці липня 2023 р. в Польщі викрили російську розвідувальну мережу. Про це повідомила Gazeta Polska. За інформацією Національної прокуратури та Агентства внутрішньої безпеки, це була найбільша російська розвідувальна мережа в історії країни. За звинуваченням у шпигунстві на користь російської розвідки затримали 15 осіб, яким загрожує до 10 років позбавлення волі. Учасники цієї мережі — росіяни, білоруси та українці.

Серед наших співвітчизників були й підлітки. Про цю деталь повідомила українка, яка проживає у Польщі, — голова правління Stand with Ukraine Foundation Наталія Панченко:

— З того, що мені відомо, серед учасників групи були неповнолітні українці. Припускаю, що завербували їх онлайн, і вони просто бігали робили якісь «маленькі задачки» за біткойни. Батьки одного з хлопців, якого тоді затримали, просили їм допомогти, бо не вірили у його причетність до справи, адже, за їх словами, їх син це: «спокійна дитина, мухи не обідить, з хати майже не виходив, за компʼютером сидів». Коли я дізналась, у чому його звинувачують, відмовила. Бо знала, що при затриманні забрали всі його девайси, і розуміла, що якщо раптом його затримали випадково, то скоро випустять, якщо ж не випадково, то мені в цій справі робити нічого.

У травні правоохоронці викрили 17-річного жителя Харківської області, якого ще у січні завербував працівник ФСБ РФ. За його завданнями підліток збирав та передавав інформацію про пересування сил та засобів ЗСУ, що дислокуються у місті Вовчанськ.

А на початку серпня УСБУ в Харківській області затримало двох хлопців 18 та 20 років, які теж були інформаторами та корегувальниками РФ і наводили удари по Харкову.

«Вони переміщувалися по території Харкова на велосипедах і знімали місця, де, на їхню думку, дислокуються українські військовослужбовці. У подальшому фігуранти відмічали ці локації на гугл-карті та відправляли скріншоти з відмітками до свого куратора з РФ. Співробітники СБУ затримали обох учасників групи «на гарячому» під час збору даних про дислокацію одного з підрозділів Сил оборони», — говорить речник управління СБУ в Харківській області Владислав Абдула.

Цим хлопцям повідомили про підозру. Їм загрожує до 12 років тюрми.

Цікавляться росіяни ще й станом адміністративних та військових споруд, їх обороноздатністю. За інформацією також відправляють дітей. Такий випадок стався у Київській області у травні. Там правоохоронці виявили неповнолітнього, якого завербував співробітник ФСБ РФ. Дитина, виконуючи завдання, які отримувала у Telegram, фотографувала військові та адміністративні споруди та передавала світлини.

Прийоми і засоби спецслужб РФ

В СБУ говорять, що агресор робить багато спроб завербувати українців до збору розвідданих, організації диверсій на фронті та провокацій у тилу. Робити вони це можуть використовуючи тортури і шантаж, підкуп, втягування у співпрацю «втемну», і це працює як для дітей, так і для дорослих.

«Останній спосіб — особливо поширений для пошуку потенційних зрадників серед жителів умовно мирних областей. В такому випадку перший контакт із російським «рекрутером» може відбуватися у соціальній мережі або під час телефонної розмови. Вербувальник зазвичай видає себе за іншу особу, навіть може створювати враження справжнього патріота, який вільно спілкується українською мовою та доволі непогано обізнаний з нашою культурою і традиціями», — пояснюють в СБУ.

Зазвичай, непідготовлена людина не може розпізнати в новому знайомому співробітника спецслужби. Вербуванням займаються переважно досвідчені маніпулятори, які вміють грати на людських почуттях та слабкостях. Спочатку вони будуть схиляти співрозмовників до надання безневинних послуг, а потім вже поступово будуть їх підбурювати до злочинних дій, говорять в СБУ.

Як підлітки потрапляють в агентурну мережу

Варіантів затягнути до агентурних мереж у російських спецслужб може бути багато. Інколи вони можуть діяти через мобільні ігри та додатки і в ігровій формі виманювати геолокації та дані стратегічних об'єктів.

Наприклад, у травні минулого року українським дітям пропонували «пограти в квест». Учасники шукали так звані «коробки», в яких були віртуальні призи, що можна було обміняти на електронні гроші. В СБУ пояснили правила такої «гри»:

— Під час проходження маршруту діти здійснюють фотофіксацію місцевості, у тому числі об’єктів військової та критичної інфраструктури на території різних населених пунктів. Усю інформацію з геолокацій учасники квесту завантажують у базу ігрового додатку. При цьому доступ до адміністрування цього застосунку має підконтрольна спецслужбам рф ІТ-компанія, яка зареєстрована в одній з європейських країн і займається розповсюдженням інтерактивних платформ. Таким чином ворог «втемну», тобто без їх відома, використовував українських дітей для збору інформації про розташування стратегічно важливих об’єктів.

Тоді спецслужбам вдалося затримати двох підлітків із Жовтих Вод, що на Дніпропетровщині. Вони в Кіровоградській області фотографували блок-пости, елеватори та транспортні шляхи.

А от зараз дуже популярний спосіб вербування — це соціальні мережі, анонімні чати в месенджерах. Про це розповіла RFI Аліна Бондарчук, керівниця департаменту збору та моніторингу інформації Центру протидії дезінформації робочого органу РНБО України:

— Перше, на що варто звертати увагу і батькам, і підліткам, які вже, в принципі, самі за себе відповідають, це на месенджери, які мають анонімні канали, анонімні джерела інформації. Наприклад, той же Теlegram — це небезпечна мережа, з якою ми радимо завершувати співпрацю. До 2020 року він був заблокований в РФ, та 18 червня 2020 року Роскомнадзор офіційно розблокував Теlegram і у той час активно почали створюватись анонімні канали, канали пропаганди та воєнкорів. Тоді ж вони говорили, що «позитивно оцінюють висловлену засновником Telegram готовність протидіяти тероризму та екстремізму». Говорячи про тероризм, вони звичайно ж мали на увазі Україну.

Потрапити у халепу дитина може, коли буде шукати спосіб заробити гроші. За словами Аліни Бондарчук, приваблюють дітей повідомлення на кшталт «робота 2000 доларів, навички не потрібні, тільки ваш телефон і час». І якщо дорослі розуміють усю абсурдність оголошення, то діти можуть відгукнутись на нього, бо до кінця не усвідомлюють, яку шкоду можуть завдати і собі, і оточуючим.

І якщо на мобільний додаток може відреагувати функція «батьківський контроль» та й вербувальник може залишити сліди у мережі, пройшовши різні етапи реєстрації, то в месенджерах зловмисник може залишитись абсолютно анонімним.

Де і навіщо відбувається вербування

Небезпека бути завербованим існує у будь-якому регіоні України. Але частіше ці випадки трапляються на прифронтових територіях, на прикордонні та в окупації. За словами Аліни Бондарчук, там ворогу потрібно володіти інформацією про ситуацію 24 години на добу. А от вербування українців в інших умовно безпечних регіонах можуть збільшуватись в залежності від інформації, якою володіє ворог, пояснює пані Аліна:

— Все залежить від задачі, яка поставлена РФ. Наприклад, там отримали інформацію, що до нас буде йти партія зброї, шлях пролягає конкретними регіонами України. Отже буде запит на людей в тих областях.

Запит — це пошук людей через чати, оголошення про роботу чи «звичайне» спілкування, яке начебто ні до чого не зобов'язує. Але в результаті людину вербують. А інколи ворог може прямо говорити, що йому потрібно. Як розповідає пані Аліна, одне зі своїх завдань спецслужби РФ у Запорізькій області намагалися виконати два місяці тому, розсилаючи повідомлення «міняємо ЗСУ на долари»:

— Так, пропонували людям здавати позиції наших ЗСУ. Цю інформацію ми зафіксували і передали. Але ж ми розуміємо, що на пропозицію міг хтось і погодитись.

Поради з кібербезпеки

Директор компанії з кібербезпеки 10Guards Віталій Якушев говорить, що, користуючись мобільною грою, соціальною мережею чи месенджером, користувач  відкриває доступ до інформації у своєму смартфоні — до фото, листувань, геолокацій, контактів. А нею користуються спецслужби країн, на території яких зареєстровані ці застосунки, соцмережі чи мобільні ігри, пояснює фахівець:

— Соцмережі — це дуже складні додатки. Для повноцінної роботи вони запитують доступ майже до всього. Це може бути як мінімум доступ до галереї, доступ до файлової системи взагалі, до ваших контактів, до камери, до мікрофона, до інтернет-з'єднань, до інформації про телефон. Ми встановлюємо умовні «Однокласники» або «ВКонтакті» собі на телефон, заходимо — і віддаємо інформацію про себе, щоб користуватися цим додатком. Що заважає цьому додатку ці фотографії закачувати собі в службову територію, про яку ви навіть не знаєте, і потихеньку передавати на сервери. Або ваші контакти, які ви віддали, вони повинні віддавати (спецслужбам. — Ред.), тому що так місцеві закони працюють. І це не тільки про диктаторські країни, такі як Росія. Навіть у європейських країнах спецслужби мають доступ до серверів компаній, які розміщені на їхній території. Якщо ми кажемо про Facebook, Instagram, WhatsApp, Signal — це американські компанії. І вони вимушені, за законом Сполучених Штатів, надавати доступ спецслужбам своєї країни. Якщо ми кажемо про «ВКонтакті», то це російські ресурси. І згідно їх законів, спецслужби мають доступ до всього, що є всередині.

Віталій Якушев певен, що все заборонити неможливо, а тим паче дітям та підліткам, які діятимуть наперекір батькам і все одно зареєструються, щоби  користуватись застосунками. На його думку, саме тому важливо говорити з дітьми про всі можливі загрози, опікуватися кібергігієною:

— Проблема не в дитині і в іграх, а у вихованні, у тому, що батьки або близькі не приділяють уваги дитині. І заборона ігор або соцмереж може стати додатковим каталізатором. Месенджер або соцмережа не промиває мізки. Промиває мізки той, хто публікує контент, хто керує ним… Слід обов'язково проводити на рівні держави інформаційні кампанії про медіагігієну, пояснювати людям, яка інформація є секретною і її не можна розголошувати, хто б її не запитував (у мережі. — Ред.) — чи ГУР, чи СБУ, чи ССО або хтось із ЗСУ.

Секретну інформацію, навіть якщо ти її знаєш, можна повідомляти, лише офіційним каналом комунікації. Наприклад, тим, що вказані на сайті правоохоронного органу. Потрібно говорити, що є інформація державного характеру. І це необхідно забивати в голову методично плакатами на вулицях, білбордами, соціальною рекламою по телевізору, банерами в інтернеті, у соцмережах, через лідерів думок. І тоді це буде працювати.

Аліна Бондарчук вважає, що не мають залишатись осторонь і батьки. Вони повинні пояснювати дитині, що шкодить не тільки їй, а й державі, а також перевіряти, із ким донька чи син спілкується. І робити це варто з повагою до їхнього особистого простору та думок.

Куди можна звернутися

Сьогодні кібер- та загрози із вербування виявляють правоохоронці та СБУ. Але вони просять про допомогу й українців: можна долучитись до блокування телеграм- та ютюб-каналів, фейсбук-груп, інстапрофілів, які поширюють дезінформацію, а також дані про місця дислокації ЗСУ.

Для цього варто звернутись у чатбот StopRussia | MRIYA, надіслати відомості про виявлені ресурси, щоби їх перевірили та заблокували.

Має чатботи і СБУ. В один із них, «Знайди зрадника», можна надсилати інформацію про людей, які співпрацюють із російськими загарбниками, про інтернет-агентів, що передають ворогові інформацію чи поширюють контент на його підтримку. 

джерело

Тактика з вербування підлітків для диверсій: що треба знати батькам, щоб убезпечити своїх дітей

Росія вербує українських підлітків для використання у протиправних діях. Через маніпуляції, психологічний тиск або грошову винагороду дітей намагаються залучити до виконання диверсійних завдань. Як убезпечити від цього дитину і куди звертатися, якщо це сталося? В етері Громадського радіо розповідав Євгеній Панченко, начальник управління департаменту Кіберполіції.

«Росіяни використовують усі можливі соцмережі. Будь-де, де є можливість здійснити листування з користувачем. Переважна більшість таких контактів зараз відбувається в Telegram».

За словами Євгенія Панченка, росіяни переважно використовують не пряме прохання щось зробити, починається спілкування доволі спокійно. Спочатку дитину прося надати фотографії або опис того, що відбувається навколо під приводом того, що проводиться соцдослідження або хочуть написати новину. Таким чином підводять до складніших завдань, які пізніше можуть бути пов'язані зі знищенням майна. Зокрема майна військовослужбовців. Лінію спілкування будують залежно від того, ким є людина. Дивляться на її профіль в соцмережах.

Євгеній Панченко впевнений, що люди, які вербують українських підлітків, розуміють, яким чином викликати симпатію та довірю.

«Це хороші психологи. Після того, як вони викликають довіру, підключають фінансові механізми. Пишуть вони українською. Але адаптуються. Дивляться якою мовою спілкується певний підліток у постах і коментарях, наприклад, і підлаштовуються».

Найбільше випадків вербування підлітків фіксується у великих регіонах.

«Були викриті факти вербування в Одесі, Києві, Дніпрі. Немає статистики переваги якогось міста. Методи вербування постійно змінювалися. Саме такий вигляд, як зараз, з’явився приблизно пів року тому. Кричущі випадки відбулися останні 2 місяці. На сьогодні їх зафіксовано 15. Понад 6 розкрито. Судячи з результатів, замовники скоєних злочинів перебувають у Росії».

Що робити батькам, щоб убезпечити своїх дітей: поради

1. У комендантську годину діти мають бути вдома.
2. Якщо у дитини з’явилися фінансові активи, яких раніше не було, зверніть на це увагу.
3. Розмовляти з дитиною. Налагоджувати довірливі стосунки.

Масниця: дата, традиції та сучасні святкування

Масниця — традиційне слов'янське свято, яке здавна символізувало прощання з зимою та зазивання весни. Протягом цілого тижня люди святкують різноманітними гуляннями, іграми, смачними традиційними стравами. Історія Масниці налічує не одне століття. В дохристиянські роки цей день був святом весни, пізніше воно було прив'язане до початку Великого посту перед Великоднем (святкується за один тиждень до цього). Тому з року в рік дата святкування змінюється. Хоча в цей період часто все ще буває досить холодно і морозно, проте ще в давнину наші предки говорили: "Тріщи, не тріщи, та вже минулися Водохрещі" та "Не до Різдва йде, а до Великодня". Також в народі Масницю часто називають Сиропусним тижднем, Сирною неділею, Колодієм, Бабським святом, Заговинами або Запустами. 

Кого відзначають Масницю

 Так як це свято прив'язане до святкування Великодня та Великого посту, дата яких змінюється, то і Сиропусний тиждень припадає щороку на різні дні. 2025 року це буде від 24 лютого до 2 березня. 

 Що роблять на Масницю: святкування за днями 

 Перші згадки про святкування Масниці з'явилися ще в IV столітті в дохристиянські часи. Проте на традиції зовсім не вплинуло запровадження на українських землях християнства. Увесь тиждень люди святкують Колодія, при чому на кожен день існують свої обряди: 

  понеділок — зустрічаються, катаються на санках із крижаних гірок (чим далі заїдуть сані, тим більшим буде урожай); 

вівторок — загравання, формуються пари з молодих людей, проводяться веселі ігри; 

середа — ласощі, святкові столи ломляться від смачних наїдків, зазвичай це вареники з маслом (звідси і назва свята), сири, млинці з різною начинкою; 

четвер — гучні банкети з гуляннями до самого ранку; 

п'ятниця — так звані "тещині вечірки", зять обов'язково повинен запросити тещу до себе в гості; субота — посиденьки зовиці, коли невістки запрошують у гості свою свекруху; 

неділя — прощення, це день коли в храмах проводять особливу службу, священники і віряни просять прощення один в одного. 

Масниця має особливе значення сьогодні. Це такий собі перехід від м'ясних до пісних страв. Адже одразу після неї починається Великий піст. 

 Обряди та традиції Масниці

 

В давнину серед наших предків існував цікавий обряд, який включав в себе процес народження, хрещення і поховання Колодія. Такий звичай існував в багатьох регіонах України аже до 1920-х років. Колодій був уособленням Зими (в давнину Марени), яку повинні були наприкінці святкування спалити, щоб дати дорогу весні. 

 Ще одним цікавим обрядом на Масницю було "чеплення колодки" до парубочої ноги. Так молодого чоловіка "карали" за те, що він не одружився протягом року і не продовжив свій рід. Покарані повинні були заплатити відкуп, який зазвичай включав в собі частування. 

 Цими днями також існувала традиція вшановувати покійних родичів. В деяких регіонах України залишали вареники з сиром, млинці, масло на покуті, щоб вночі душі пращурів мали що поїсти. 

 Що не можна робити на Масницю 

Цього тижня забороняється прясти, тому що міль з'їсть прядиво чи одяг з нього. 

Також не дозволялося заготовлювати м'ясо, сир, інакше продукти обов'язково зіпсуються. 

 Як і в будь-яке інше велике свято краще утриматися від сварок. Навпаки люди просили пробачення за свої вчинки та пробачали рідних і друзів. 

 Взагалі вважалося, чим веселіше і гучніше зустрінеш Масницю, тим щасливішим буде рік.

Як на підлітків впливає війна

 “У цьому матеріалі я пишу одночасно і про підлітків, і про те, що ми спостерігаємо й у передпідлітків (9–12 років). Важливо пам’ятати, що це загальна інформація і найтиповіші риси поведінки підлітків, тобто точно є і винятки. І, звичайно, багато залежить від того, що відбувається в родині, в якому стані ми – дорослі, де перебуває дитина, яке саме у неї стресове навантаження”, – дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз зібрала найважливіше, що потрібно знати про психологічний стан підлітків у воєнний час.

Масниця, Колодій, Сиропуст: різні назви одного свята

Дві традиції називання часу, що передує Великому посту

В Україні маємо паралельно дві традиції називання часу, що передує Великому посту. Центр, схід і південь святкує Масниці (часом теж називається Масляна), які теж називають «Колодки» чи «Колодієм» (але, зауважте, не маслєніца!). В побуті вживаються ще інші назви «Заговини», «Ніжкові заговини», наприклад.

Масниці це те ж, що "масний", він же "тлустий", "жирний" тиждень в багатьох культурах.

Західніші реґіони України називають цей тиждень переважно "колодієм", а також "запусти" чи "сиропусти" (бо ще можна їсти сир та інший набіл).

Втім, важливо розуміти, що традиції мігрують разом із людьми, тож цілком можна зустріти усі варіанти називання по цілій Україні.

Почнемо з Колодія. Ось що пише Енциклопедія Українознавства (том 1, стор. 232, Мюнхен – Ню Йорк, 1949 рік): «Масниці», «зимні (зимові) масниці кінчаються «Колодкою», що її справляють баби в понеділок перед Великим постом, угощаючись обов’язковими варениками. Цю «Колодку» – мале поліно або патик – чіпляють парубкам і дівчатам, що у цьому весільному сезоні не поженилися. Від «колодки» треба відкупитися, а за відкупне і добровільні складки справляють для всіх веселе прийняття, що може тривати й кілька днів».

Рецепти млинців та вареників до Масниці

Попри те, що більшість українців звикли до млинців на це свято, раніше, за стародавніми традиціями, на Масляну готували переважно вареники з сиром.                                                          Ось декілька рецептів як млинців, так і вареників на вибір.

Солодкі вареники з сиром

Інгредієнти

Для тіста:

• 500 г борошна
• 250 мл теплого молока або води
• 1 яйце
• 1 ст. л. рослинної олії
• ½ ч. л. солі

Для начинки:

• 300 г домашнього сиру
• 2 ст. л. цукру
• 1 яйце
• 1 пакетик ванільного цукру (або ½ ч. л. ваніліну)

Приготування тіста: У глибокій мисці змішати борошно з сіллю. В окремій ємності змішати яйце, тепле молоко та олію. Поступово додавати рідку суміш до борошна, замішуючи еластичне тісто. Накрити тісто рушником і залишити на 30 хвилин.

Приготування начинки: У мисці змішати сир, цукор, ванільний цукор і яйце. Добре перемішати, щоб вийшла однорідна маса.

Формування і варіння: Розкатати тісто до товщини 2-3 мм і вирізати кружечки за допомогою склянки. На кожен кружечок покласти трохи начинки. Зліпити краї, добре защипуючи, щоб вареники не розварилися. Після цього у киплячу підсолену воду опустити вареники й варити 3-4 хвилини після спливання. Вийняти шумівкою та змастити вершковим маслом. Готові вареники полити сметаною, посипати цукром або подати з медом та ягодами.

Солодкі вареники з сиром

Колодія величаймо — Весну зустрічаймо! Масниця в Україні!

 Масниця - це старовинне свято, що знаменує зустріч зими з весною, початок нового життєвого циклу, відродження життєвих сил природи та й усього живого на землі та підготовує нас до Великого посту.

Українська Масниця, дата святкування

Масниця, Запусти, Пущеннє, Останній сирозапусний тиждень, Сирниця, Колодій, Колодка, Масляна, а ще Бабське свято, Сирна неділя, Загальниця — в Україні це свято має багато назв.
У цьому святі тісно переплетені елементи язичницької міфології і християнства. Ще в дохристиянські часи Масниця відзначалася на честь весняного рівнодення, яке вважалося початком нового року. Новий рік у наших предків починався з першим весняним Молодиком.

Нинішню назву свято отримало після прийняття християнства на Русі. З приходом християнства церква зберегла старий звичай зустрічі весни, але приурочила його до початку Великого посту.
Так нам відоме церковне свято Сирна седмиця, або М'ясопуст.
У християнстві дата святкування Масниці прив'язана до Великодня.

Святкування Масниці (сучасна Масляна) починається за тиждень до Великого посту, який у свою чергу, розпочнеться за 7 тижнів до Великодня.

Цього року Масляна триватиме з 24 лютого до 2 березня.

Вже самі назви свята говорять про його прадавні корені та той шлях, який воно пройшло від основ народовір’я до сьогодення.

В Україні назву «Масниця» маємо від слова «масний», тобто такий, що містить багато жиру, масла та мова йде про те, що останній тиждень маємо можливість їсти жирні страви. Сім днів поспіль дозволено їсти масло, яйця та молочні продукти, але не м’ясо (риба дозволена).  Оскільки це було останнє гуляння перед найсуворішим постом — справляли його гучно, весело та смачно, влаштовували великі ярмарки з музикою, піснями та найрізноманітнішими розвагами.

Вже зараз ми знаємо Масляну з млинцями та сучасними розвагами, а ось ще до приходу радянської влади, українська Масляна була інакшою.

Ще наші предки відзначали свято Колодія – одне з праслов’янських свят, яке сягає  доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи.

З приходом християнства, нашого Колодія, стали називати М’ясницями, Масницею, Сиропустом, Сиропусним тижнем, Сирною неділею. Перші згадки про Масницю в календарях наших предків датуються ІV столітті н.е. (календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки— сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром. Терміни «Сиропусний Тиждень», «Сиропуст», «Сиропусна Неділя» вживано переважно у святцях, церковних книгах та літописах іще в XVI ст.

Масляний тиждень називали також – «Бабиним», адже в цей період жінкам дозволялося гуляти і веселитися досхочу, а чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні «збиткування».

У різних частинах України цей святковий період завжди називали по-своєму, а обряди, якими він супроводжувався дещо відрізняються. Одночасно з цим, значення свята зберігалося та було спільним для всіх регіонів.

До початку XVII століття Масниця святкувалася протягом трьох тижнів.

Перший називався Всеїдним — в цей період м’ясо дозволялось споживати щодня.

Другий називали Переступним або Рябий — також дозволялось споживати м’ясо (за виключенням середи і п’ятниці).

Третій тиждень називався Сиропусним, власне Масниця, він же Колодій та святкувався найбільш гучно.

Вельми важливим і показовим є те, що кожен день тижневого свята Масниці мав свою назву, ритуали, свій характер звичаїв, обрядів, прикмет і розваг. Це були наче невеликі свята й присвятки у великому святі. Кожен із них має своє значення і щось означає.

Після прийняття християнства почали дотримуватися Масляну по днях тижня. Кожен із них має своє значення та назву. І вони також відрізнялися в регіонах.

В останній день Масниці «Прощену неділю» просили взаємного прощення за образи, завдані мимоволі чи навмисно. При зустрічі люди тричі низько кланялися одне одному й промовляли: “Прости мене!” У відповідь казали: “Бог простить”.

«Ходім, Колодію, на нашу затію...»

Як уже зазначалося, Масниця має багато назв, одна з яких Колодій.

Свято Колодія бере свій початок з праслов’янських часів, до хрещення Київської Русі. Головним обрядом, приуроченим до Масниці, були «Колодки».

Колодій або Колодка - саме традиції, пов'язані з цими назвами, мають найдавніше коріння. На масничному тижні існував звичай прив'язувати колодки тим, хто ще без пари. У давнину це були дерев’яний брусок, поліно чи палиця. Починали святкувати Колодія на початку тижня.

В понеділок зранку молоді одружені жінки збиралося у шинку, готували пишне застілля та справляли Колодки. Котрась із молодиць приносила із собою полінце чи палицю, що слугувала за «колодку». Усі разом прибирали «колодку» у полотняне шмаття, ніби сповиваючи немовля. А тоді вітали одна одну: «Наша «Колодка» народилася!»

У понеділок «колодка народжувалась», у вівторок – «охрещувалась», у середу – «похрестини», у четвер – «помирала», у п`ятницю «колодку хоронили», у суботу - «оплакування колодки», а у неділю відбувалось завершення життєвої долі «колодки». І, звісно, усі ці дійства мали жартівливий характер. До речі, у середу на похрестини колодки, були самі помпезні гуляння, тому що в цей день дозволялося святкувати навіть неодруженим і малим дітям.

Молодиці прив`язували колодку до тіла неодруженим парубкам та дівчатам, які не одружилися минулого року. Одним із мотивів в’язання колодки було покарання парубків, дівчат, які не подружились, а також їхніх батьків – за те, що вчасно не оженили сина чи не віддали заміж дочку. «Не жинився єси, то колодку носи!»

А оскільки, ніхто не бажав тягти колодку, тож від неї відкуплялись: кольоровими стрічками, танцями, піснями, їжею, напоями чи грошима. Пам’ятаючи про такий звичай, парубки заздалегідь готували «відкупного». Після викупу колодку відв’язували. Самому відв’язуватися не годилося.

За народним повір’ям, Колодій — як бог і опікун шлюбу, щедро обдаровував здоров’ям, злагодою, достатком тих, хто створював родини, дарував подружжю діточок.

Колодій – суто українське свято, якому немає аналогів у інших народів.

Цей тиждень ще також називали «Бабським тижнем» або попросту «Бабським», а Колодій, відповідно, - «Бабським святом». Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок. Жінки весело проводили час, та й взагалі, на Масницю не можна було робити тяжку домашню роботу – ткати, рубати, прясти конопель, білити, шити та вишивати.

«Почекайте, варенички, прийде на вас масниця!»

Попри те, що найзвичнішою стравою у наші дні для нас є млинці, у давнину в Україні на Масничному тижні, під час свята, українці частіше їли вареники.

Але також є згадки про те, що в деяких областях смажили гречані млинці, наприклад, на Слобожанщині, які задобрювали смальцем. Ними частували протягом усього тижня.

Вареники, що символізували молодий Місяць, готували з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною. Саме жіноча енергетика, порівнювалася з місяцем, а вареники за формою якраз нагадують півмісяць. Недарма одна з назв Масниці - Бабин тиждень. Вареники їли всі в родині, ними й пригощали гостей. Вареники були в пріоритеті цього тижня. За словами етнографів, на Центральній Україні навіть не варили борщ. 

Окрім вареників готували інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, налиснички, і запіканки, локшину та галушки також варили на молоці. А з молока робили ряжанку, колотуху, розтирачку, кисіль. Готували і млинці тому, що прощалися цього тижня з маслом, сиром, яйцями, ряжанкою, кефіром.

У цей час багато вживали масла, сметани, молока. Всі каші також готувались у цей тиждень виключно на молоці.

Сьогодні ж, більш вживаною назвою Масниці є Масляна. Зараз  Масляну відзначають в основному з млинцями.

І як говорили раніше: “Масниця, Масниця, яка ти мала, – якби ж тебе сім неділь, а Посту одна!”.

Отже, наше українське свято Колодій існувало в Україні ще з часів Трипільської культури. Як бачимо, воно змінилось під час впровадження християнства у часи Київської Русі й до сьогодення.

Як і всі народні свята та звичаї, воно набуло християнського релігійного змісту, лише деякі традиції святкування залишились незмінними.

Традиційним завершенням гулянь на Масницю є спалення величезного опудала Масляної (Зими), що символізує проводи холодів і народження Весни та нового життя.

Щиро вітаємо зі святом Масляної, Масниці, з нашим українським Колодієм! Бажаємо вдосталь наїстися солодких вареників та млинців!

Пам’ятаймо та поважаймо прадідівські українські традиції та цінуймо українське!

16 днів проти насильства: методичні рекомендації

 

16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА

 

Щороку, з 25 листопада по 10 грудня, Україна долучається до міжнародної кампанії «16 днів проти насильства», щоб привернути увагу суспільства до проблеми насильства у всіх його проявах.

Ця акція є частиною глобального руху, що стартує у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок (25 листопада) і завершується у День прав людини (10 грудня). Символічні дати нагадують нам, що насильство — це порушення прав людини, яке вимагає негайної уваги та дій.

Мета акції:

✔ Підвищити рівень обізнаності про проблему насильства.

✔ Протидіяти домашньому насильству, булінгу та іншим формам жорстокого поводження.

✔ Захистити права найуразливіших груп населення — жінок, дітей, людей похилого віку.

Чому це важливо?

За статистикою, мільйони людей щороку стають жертвами різних форм насильства.

Насильство не обирає віку, статі чи статусу, але воно руйнує життя, довіру і гідність.

Лише об’єднаними зусиллями ми можемо створити суспільство, де кожен почувається вільно і безпечно.

Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, безпека проголошені Конституцією України найвищою соціальною цінністю.

На захисті цих конституційних прав людини в Україні стоїть, зокрема, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

❗ Якщо ви постраждали від домашнього насильства або стали свідком такого ганебного явища, повідомляйте про це. Не мовчіть!

· Національна гаряча лінія: 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного).

· Гаряча лінія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: 0800501720.

Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують протягом з 25 листопада по 10 грудні свої зусилля. Вони об’єднуються заради однієї спільної мети - збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ

 

ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

   Термін "торгівля людьми" передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.
   Відповідно до Закону України "Про протидію торгівлі людьми" торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
   Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.