Києво-Печерська лавра — справжнє диво і гордість України

 Бібліодайджест до 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври

У серпні, на Успіння Пресвятої Богородиці, Києво-Печерській лаврі виповниться 975 років з моменту її заснування. Києво-Печерську лавру заснували у 1051 році преподобні Антоній і Феодосій Печерські. Вона стала першим великим осередком чернечої традиції на українських землях та одним із найдавніших постійних духовних центрів Європи

«Коти бібліотечного світу»: до Міжнародного дня котів

«Бог створив кішку для того, 
щоб у людини був тигр, якого можна погладити»

Віктор Гюго

Щороку 8 серпня відзначається Міжнародний день котів – неофіційне свято на честь котів, започатковане у 2002 році Міжнародним фондом захисту тварин. Цього дня котам дякують за їх заслуги, виказують своє шанування і любов. У 2020 році піклування про Міжнародний день котів перейшло до Міжнародної організації догляду за котами, яка з 1958 року прагне покращити здоров'я та добробут домашніх улюбленців у всьому світі.

Напевно, немає більш граціозних створінь поряд з людиною, що привертають до себе увагу більше, ніж кішки. Їх брали з собою в походи видатні мандрівники та першовідкривачі, коти були неодмінними учасниками екіпажів на кораблях і ставали улюбленцями дослідницьких експедицій.

Не залишили їх поза увагою і бібліотеки. Традиція заводити котів у книгозбірнях походить ще з Давнього Єгипту та середньовічної Європи. Коти і кішки захищали і оберігали цінні манускрипти від гризунів, які завдавали значної шкоди документам. Коти були вправними мисливцями, водночас не давали нудьгувати хранителям і писцям книгозбірень. З часом змінилася техніка створення книжок, сховища стали більш придатними для зберігання книжкових скарбів, однак коти продовжують жити у бібліотеках. Вони, як і раніше, оберігають бібліотечні фонди, зустрічають читачів біля входу та створюють комфортну атмосферу, дозволяючи відвідувачам відчути затишок бібліотечного простору і зануритися у дивовижний книжковий світ.

"16 днів проти насильства "

Щорічно, з 25 листопада до 10 грудня включно, в Україні проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Тисячі громадян, державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують свої зусилля заради об’єднуючої мети – підвищити розуміння та обізнаність співвітчизників про всі форми насильства.

З метою привернення уваги учнівської молоді до проблем подолання насильства в сім’ях, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок, жорстокого поводження з дітьми, формування в свідомості школярів нетерпимого ставлення до насильства, рекомендуємо у закладах загальної середньої освіти організувати та провести онлайн-заходи, присвячені таким датам:

•  25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

•  1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

•  2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

•  3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

•  5 грудня – Міжнародний день волонтера;

•  6 грудня – Ушанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

•  10 грудня – Міжнародний день прав людини.

 

16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА: ЧАС ДІЯТИ ЗАРАЗ

Щороку 25 листопада розпочинається міжнародна акція «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства». Метою акції є привернути увагу до цієї теми та закликати долати будь-які форми гендерно зумовленого насильства.

Агенції ООН, долучені до цієї ініціативи

FAO, ILO, IOM, OHCHR, UN Women, UNESCO, UNFPA, UNHCR, UNICEF, WFP, WHO

Цілі сталого розвитку

Гендерна рівність

4 червня: День дітей - безневинних жертв агресії

 Світ для життя дітей

19-25 травня: Національний тиждень безбар'єрності в Україні

 Створення безбар’єрного середовища — це шлях до суспільства, де кожен відчуває себе комфортно, незалежно від віку, здоров’я або фізичних можливостей. Союз осіб з інвалідністю України наголошує, що безбар’єрність не лише усуває перешкоди, а й формує суспільну культуру поваги до потреб кожної людини. Розглянемо, що включає в себе поняття безбар’єрності та як воно проявляється у повсякденному житті.

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатрського народу

 Історична довідка

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

 Інформаційна довідка

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Методичні рекомендації щодо проведення уроків до Дня
пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатрського народу

 Інформаційні матеріали

Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю

 Щороку 5 травня в усьому світі відзначається Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю. Світова спільнота влаштовує заходи для привернення уваги суспільства до проблем людей з інвалідністю, до потреби захисту їхніх прав та гідності. Історія боротьби за права інвалідів почалася 5 травня 1992 року. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн, одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації інвалідів. З того часу подібні заходи проводяться кожне п’яте травня. У цей день важливо памʼятати про необхідність боротися за рівні права та можливості для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних чи розумових можливостей. Люди з інвалідністю щодня стикаються з численними перешкодами, які ускладнюють їхнє життя. Починаючи архітектурними бар’єрами, відсутністю адаптованих транспортних засобів, закінчуючи недостатнім рівнем освіти тощо.

У світі нараховується близько 1 мільярда людей, які мають якусь форму інвалідності, що становить близько 15% населення планети.  В Україні мають інвалідність 2,7 мільйона цивільних осіб та майже 500 тисяч учасників бойових дій. Однак, через повномасштабну війну, на жаль, ці числа будуть лише зростати. Тому державна підтримка людей з інвалідністю, надання належної медичної допомоги, працевлаштування та адаптація робочого місця, повноцінна інтеграція в суспільство є важливою умовою дотримання прав людини, сталого розвитку, миру та безпеки.

Інтернет-ресурси

5 травня – Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю

Міжнародний день боротьби за права інвалідів

Закон України про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні

Закон України про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права людей з інвалідіністю(стислий виклад)

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Національна Асамблея людей з інвалідністю України

Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху “Українське товариство глухих (УТОГ) “

Українське товариство сліпих (УТОС)

Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів»

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю

Інвалідність та порядок її встановлення

Права «людини з інвалідністю»

Якщо права людини з інвалідністю порушені, куди можна звернутися?

В Україні законодавством захищені права та гарантії осіб з інвалідністю

Які трудові права мають особи з інвалідністю

Відомі люди з інвалідністю

Українські спортсмени з інвалідністю – одні із найсильніших у світі у шашках

Абетка толерантності (абетка інклюзивності) – Онлайн-курс “Соціальна сфера: участь громад”

Що означає «особа з інвалідністю»

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється: роз’яснення Держпраці

Як знайти роботу людині з інвалідністю?

Біженці з інвалідністю. Як українцям допомагають в Європі

Турбота про людей з інвалідністю

На шляху до безбар’єрності

"30 лайфхаків для батьків" В. Кельманська

В читальній залі бібліотеки 22 лютого Вероніка Кельманська презентувала свою книгу «30 лайфхаків для батьків». Авторка є вчителькою початкових класів з Чорноморська. Це перша книга, яку написала та видала Вероніка Кельманська.

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ

 

ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

   Термін "торгівля людьми" передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.
   Відповідно до Закону України "Про протидію торгівлі людьми" торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
   Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.

Всесвітній день психічного здоров'я

 Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або День ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня. Свято покликане звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини, та для підтримки людей з подібними захворюваннями. Основна мета цього святкування – скоротити поширеність захворювань, пов’язаних з психічними розладами: депресивні стани, фобії, розлади особистості, алкогольна та наркотична залежності, шизофренія, недоумкуватість, порушення свідомості тощо.

30 СЕРПНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЖЕРТВ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗНИКНЕНЬ

    Щороку 30 серпня світ відзначає Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. Для України вже десятий рік поспіль це     день має особливо трагічне забарвлення, а  з початком повномасштабного вторгнення приветрає ще більшу увігу міжнародної спільноти до скоєних агресором злочинів. І дана ситуація має архіглобальний характер, адже наразі неможливо підрахувати точну кількість насильницькі зниклих українців.

Ця дата була встановлена відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 65/209 від 21 грудня 2010 року. Так, документ транслює глибоку стурбованість, зокрема пов’язану із збільшенням числа недобровільних або насильницьких зникнень в різних регіонах світу, пов’язаних з затриманнями, арештами або викраданнями, зростаючим числом повідомлень про переслідування, жорстоке поводження і залякування родичів зниклих осіб або свідків подібних злочинів.

Першим міжнародно-правовим актом, яким гарантується абсолютне право людини не піддаватися насильницьким зникненням, стала Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Україна приєдналась до цієї Конвенції в 2015 році, та разом з тим виникла необхідність внесення низки змін до національного законодавства.

Зокрема, було прийнято Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text, який визначає зниклою безвісти за особливих обставин ту особу, яка зникла безвісти у зв’язку із:

збройним конфліктом;

воєнними діями;

тимчасовою окупацією частини території України;

надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Значну увагу було приділено функціонуванню Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, доступ до якого мають лише визначені посадовці, адже мова про повністю захищену базу даних.

Зміни також стосувалися Кримінального кодексу України, а саме його було доповнено статтею 146 1 «Насильницьке зникнення».

Водночас, з метою забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та підвищення ефективності заходів з їх встановлення та розшуку було підписано Указ № 495/2020 від 11.11.2020 «Про заходи щодо захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495/2020#Text.

Всесвітній день поезії 21 березня

                                                                                               

Поету, кажуть, треба знати мову                                                                                     Та ще й уміти вправно рифмувать.                                                                                   Натхнення і талант — і все готово,                                                                                 Слова самі піснями забринять.

Василь Симоненко

21 березня у всьому світі володарі рими, їх музи і шанувальники відзначають День поезії. Вшановувати тих, хто вміє підбирати найкращі слова і складати їх в найкращому порядку, вирішили на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі  у 1999 році.

„Поезія, – говориться в рішенні ЮНЕСКО, – може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу ”.

Уся історія людства показує, що поетичне слово йде поруч із людиною. З давніх-давен людина використовувала дар Божий — мову — для вираження своїх емоцій чи оспівування найпрекраснішого почуття — любові. Вважається, що найдавніші вірші-гімни були створені у 18 столітті до нашої ери. Автор віршів — поетеса-жриця Ен-хеду-ана (En-hedu-ana), про яку відомо лише те, що вона була дочкою аккадського царя Саргона, який завоював Ур (територія Ірану). Ен-хеду-ана писала про місячного бога Нанне і його дочку, богиню ранкової зорі Інанні.

Поети — люди, багаті душею. Вони здатні до вияву сильних емоцій, їм властиве почуття прекрасного.

Україна багата майстрами високої поезії. На весь світ і різними мовами прозвучали пророчі слова Т. Шевченка, сильна жіноча поезія Л. Українки, могутнє слово І. Франка, а також поетів кінця  20 ст. та поетів – сучасників. Серед них найяскравіша, незбагненна і неповторна в своїй геніальності Ліна Костенко. Величезна скарбниця високого українського поетичного слова поповнюється щодня, щогодини, земля наша багата талантами.

День поезії покликаний об’єднати усіх людей, відданих віршам. У цей день по всьому світу проходять конкурси та фестивалі, зустрічі авторів і шанувальників, на яких початківці і досвідчені поети презентують свої збірники. Безліч заходів до Дня поезії — це шанс молодих сучасних авторів і маленьких видавництв заявити про себе, отримати першого шанувальника і познайомити світ зі своєю творчістю.

В цей день люди мистецтва хочуть нагадати всім, що вірші — це живопис, який можна почути. 

Інтернет-ресурси:

• Всесвітній день поезії: 10 найкращих українських віршів
• Світова поезія українською
• Вірші українських поетів (класиків)
• Сучасні поети України
• 25 пронизливих поезій Ліни Костенко
• 7 найгарніших віршів про кохання від українських поетів
• Найпопулярніші вірші українських поетів, які знають у всьому світі
• 10 ідей, як зустріти Всесвітній день поезії
• Найкращі поетичні книги світу
• Сучасна українська поезія
• Світова поезія українською
• “Так ніхто не кохав…”: найкращі вірші про кохання.
• 14 поетів до дня поезії: вірші, які варто прочитати
• Цитати про поезію
• 10 лекцій про найвидатніших поетів світу від Мистецького арсеналу
• Читати вірші відомих українських та зарубіжних поетів класиків

24 лютого 2024 року – друга річниця початку повномасштабної війни

Війна з російськими окупантами триває вже 10 довгих виснажливих років! А 24 лютого 2022 року о 3:40 ранку Росія віроломно розпочала повномасштабне вторгнення на територію України, сподіваючись захопити її за кілька днів. 

Два роки тому Харків, Чернигів, Одеса, Миколаїв, і ще багато й багато міст і сіл України здригнулися зранку: кордони горіли, ми чули сирени і бачили, як їдуть наші захисники на танках. А небо України заполонила ворожа авіація. Найстрашніші дні - перші дні війни. Дні розпачу, жаху, розгубленності, відчаю, паніки. 

КУЛЬТУРА Поточний бібліографічний список Випуск 6, 2023

 Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого пропонує бібліографічний список, який  містить інфоpмацію з періодичних видань та інтернет-джерел про загальні питання культури, також висвітлює проблеми національного в культурі, регіональної культурної політики, правові питання, економічні аспекти розвитку галузі питання підготовки кадрів, міднародного співробітництва в галузі культури, розвитку аматорства, бібліотечної та музейної справи, питання охорони пам'яток історії та культури, релігії та релігієзнавства.

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

 

Щороку 30 серпня у світі відзначається Міжнародний день жертв насильницького зникнення, або День зниклих безвісти

День зниклих безвісти встановлено згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 65/209 від 21 грудня 2010 року, за активної підтримки міжнародних правозахисних організацій та Міжнародного комітету Червоного Хреста. Щороку 30 серпня Міжнародний комітет Червоного Хреста нагадує світовій спільноті про право родичів людей, які зникли безвісти знати про долю близьких — це одне з головних положень міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно діє незалежно від того, коли і за яких обставин людина зникла безвісти. З моменту повномасштабного вторгнення практика насильницьких зникнень стала однією з розповсюджених методів залякування громадян на тимчасово окупованих територіях.

Насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону. До насильницьких зникнень зазвичай удаються як до стратегії насадження у суспільстві атмосфери терору. Зазвичай насильницькі зникнення супроводжуються жорстокими тортурами, приниженням людської гідності затриманих, а закінчуються смертю.

НАШІ НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

Батуринський архів  та інші документи з історії українського гетьманства 1690-1709 рр. – Київ : Кліо, 2021. – 344 с.

З історичних причин на сьогодні переважна більшість документів з історії України XVI–XIX ст. зберігається в архівах Росії, до яких українські дослідники не мають доступу. Тож на сьогодні стоїть нагальна потреба донести ці документальні скарби до наших фахівців та усіх, хто цікавиться українською минувшиною, адже їх дослідження дозволить глибше зрозуміти цей драматичний період історії Української держави та засвоїти його уроки.
До  книжки  увійшли  документи,  що  стосуються  історії  Українського гетьманства 1690-1709 рр., зокрема корпус так званого Батуринського архіву, вивезеного О. Д. Меншиковим з гетьманської резиденції під час її знищення в 1708 р.  

 Документи являють собою вхідну канцелярію гетьмана Івана Мазепи  —  єдиний  гетьманський  архів  кінця  XVII – початку XVIIІ ст., що дійшов до наших днів. Крім того представлені оригінали і копії універсалів І.Мазепи, які не відомі широкому загалу. Видання стане у пригоді українським поціновувачам та дослідникам історії.  

Бовуа Д. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793-1914 рр.

- Київ : Кліо, 2020. – 872 с.

Книжка видатного французького історика-славіста Даніеля Бовуа присвячена історії Правобережної України — Київщини, Волині й Поділля – у складі Російської імперії (1793–1914).

У центрі авторської уваги — боротьба між російським самодержавством та польськими елітами за панування в цьому регіоні, зокрема, за контроль над українським селянством. Автор показує складнощі входження колишніх земель Речі Посполитої в імперію Романових, пояснює, чому польська землевласницька аристократія усупереч зростанню російського націоналізму залишалася аж до 1917 р. привілейованою і успішною групою; висвітлює драматичну долю майже забутих істориками «проміжних» категорій населення, які не вписалися в жорстку станову ієрархію російського суспільства. Доводячи нереалістичність усіх проєктів як полонізації, так і русифікації основної маси населення Правобережжя, автор подає формування української нації як закономірний продукт історичних умов, що склалися на цих теренах. 

Дєдик О. Чортківська офензива: найуспішніша операція Галицької армії. – Львів : Астролябія, 2020. – 416 с.

Чортківська офензива 7–28 червня 1919 року вписана золотими літерами у воєнну історію України. Розбита і морально пригнічена, позбавлена боєприпасів і загнана у невеликий закуток батьківщини Галицька армія несподівано розбила й змусила відступати супротивника, який чисельно переважав і був значно краще матеріально забезпечений. Піднесення, яке огорнуло українське суспільство Галичини на звістку про перемогу під Чортковом і подальші успіхи рідного війська, сучасники справедливо порівнювали з Великоднем. Пропонована книга є результатом більш ніж чвертьстолітнього вивчення цього феномену. На підставі широкого спектру джерел із наголосом на численні архівні документи української та польської сторін ретельно відтворено та проаналізовано перебіг бойових дій у тісному взаємозв'язку з тогочасними міжнародними відносинами та складним воєнно-політичним становищем України. 

Галущак М. За пів кроку до перемоги. Військове будівництво та операції Галицької Армії в 1918 – 1919 роках. – Львів : Апріорі. 2020. – 280 с. : іл.

З-поміж значної кількості літератури про Західно-Українську Народну Республіку ця книга є унікальною. Адже вона поєднала наукове дослідження історії Галицької Армії та особистий досвід автора, здобутий під час сьогоднішньої російсько-української війни на Донбасі. Михайло Галущак проводить численні історичні паралелі у війні з Польщею століття тому й сучасною війною з Росією.

Основою праці стала захищена кандидатська дисертація на тему «Військово-політична думка ЗУНР/ ЗОУНР (листопад 1918 р. – липень 1919 р.)». Проаналізовано питання розбудови збройних сил, розподілу повноважень ключових органів державного керівництва та військового командування. Розглянуто найважливіші воєнні операції армії галицької республіки – і ті, які були втілені, й ті, яким судилося залишитись у планах. Окреслено альтернативні варіанти перебігу польсько-української війни 1918–1919 рр., вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на еволюцію стратегії збройної боротьби. Автор уперше в історіографії обґрунтував доцільність використання терміна «Українське Військо» щодо збройних сил ЗУНР. 

Чорна С. З братами не воюють. – Київ : Прометей, 2021. – 112 с. : іл.

Історичні витоки російської агресії проти України, основні причини та наслідки чисельних війн Володимиро-Суздальського князівства - Московського князівства - Російської імперії - Російської Федерації проти Києва - така головна тема пропонованого видання.

Авторка, оглядач газети Верховної ради України «голос України» Світлана Чорна, аналізуючи україно-російські військові та політичні взаємини протягом століть, називає російську агресію, спрямовану проти української державності та українства як такого, не регіональним конфліктом, а проявом протистояння. Віроломний напад РФ на Україну, анексія Криму та війна на Донбасі позиціонують Росію як державу-агремора і спонсора міжнародного тероризму. До книги увійшли статті, надруковані в газеті Верховної Ради України "Голос України".