понеділок, 20 січня 2014 р.

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону.

Гадяч – місто гетьманське

Гадяч називаємо гетьманським містом зовсім не в розумінні постійної резиденції гетьманів. У цьому відношенні жодне українське місто не може бути назване так, тому що гетьманство в тому вигляді, в якому воно прийшло в історію і не могло мати постійної резиденції. У вихорі боротьби і випадковостей військового щастя гетьманська влада перебувала на усьому просторі України і не могла встановитися на одному місці міцно і постійно. Той сам „Батько козачий” – Богдан Хмельницький все життя носився по полях битв і лише кістки свої склав у рідному йому Суботові.
Відомо, що найбільш тривалою за часом гетьманською резиденцією був Глухів. За ним Гадяч – за гетьманства І. Брюховецького, а потім Батурин – за Мазепи та Розумовського. Але ж окрім цього Гадяч був пожалуваний у власність трьом гетьманам і саме через це до нього найбільше підходить назва гетьманського.
Надзвичайно цікава історія міста пов’язана із іменами українських гетьманів.