"16 днів проти насильства "

Щорічно, з 25 листопада до 10 грудня включно, в Україні проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Тисячі громадян, державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують свої зусилля заради об’єднуючої мети – підвищити розуміння та обізнаність співвітчизників про всі форми насильства.

З метою привернення уваги учнівської молоді до проблем подолання насильства в сім’ях, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок, жорстокого поводження з дітьми, формування в свідомості школярів нетерпимого ставлення до насильства, рекомендуємо у закладах загальної середньої освіти організувати та провести онлайн-заходи, присвячені таким датам:

•  25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

•  1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

•  2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

•  3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

•  5 грудня – Міжнародний день волонтера;

•  6 грудня – Ушанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

•  10 грудня – Міжнародний день прав людини.

 

16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА: ЧАС ДІЯТИ ЗАРАЗ

Щороку 25 листопада розпочинається міжнародна акція «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства». Метою акції є привернути увагу до цієї теми та закликати долати будь-які форми гендерно зумовленого насильства.

Агенції ООН, долучені до цієї ініціативи

FAO, ILO, IOM, OHCHR, UN Women, UNESCO, UNFPA, UNHCR, UNICEF, WFP, WHO

Цілі сталого розвитку

Гендерна рівність

5 причин, чому критично важливо говорити про насильство у сім’ї – пояснює психолог

 Понад 1,1 мільйона жінок в Україні щороку стають жертвами фізичного чи сексуального насильства у сім’ї, такими є дані UNFPA.

У відповідь на цю статистику держава ухвалює нові закони та запроваджує суворіші покарання для агресора.

Однак є те, що може робити кожен із нас – говорити про домашнє насильство у своїй сім’ї, з партнером і дітьми.

Говорячи про це, ми вже діємо проти насильства. І є як мінімум п’ять причин, чому це критично важливо робити.

1

Гендерна рівність в Україні: досягнення та виклики

Навіщо потрібна гендерна рівність, до чого тут дискримінація і що таке «скляна стеля» й «липка підлога».

 

Домашнє насильство, дискримінація на роботі, упереджене ставлення до людей тієї чи іншої статі, – усе це є проявами гендерної нерівності. Сам термін «гендер» в українському суспільстві досі викликає страх або відразу. Це проявляється і через сексизм у медіа та політиці, і через «традиційне» виховання хлопчиків та дівчат, і через упередження при прийнятті на роботу. 

Насильство в сім’ї: знати, щоб уникнути та допомогти

 Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти.

Гендерна рівність в Україні: правтові та соціальні аспекти

Гендерна рівність в Україні гарантована Конституцією, але її реалізація стикається з викликами. Законодавство забезпечує рівні права, можливості та обов'язки для жінок і чоловіків. Хоча Україна демонструє прогрес у зменшенні гендерного розриву, зокрема у політиці та на ринку праці, зберігаються проблеми, такі як гендерно зумовлене насильство та нерівність в оплаті праці, що потребують системних рішень. 

Насильство в родині: причини, види, як звернутися за допомогою

 

Стосунки в сім’ї є однією з найважливіших частин життя кожної людини. Проте нерідко вони приносять біль та розпач. Йдеться про насильство в родині — застосування психологічного тиску або фізичного насильства щодо члена/членів сім’ї. Розглянемо причини й види домашнього насильства та способи отримання допомоги для постраждалих. 

Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю

 Щороку 5 травня в усьому світі відзначається Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю. Світова спільнота влаштовує заходи для привернення уваги суспільства до проблем людей з інвалідністю, до потреби захисту їхніх прав та гідності. Історія боротьби за права інвалідів почалася 5 травня 1992 року. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн, одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації інвалідів. З того часу подібні заходи проводяться кожне п’яте травня. У цей день важливо памʼятати про необхідність боротися за рівні права та можливості для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних чи розумових можливостей. Люди з інвалідністю щодня стикаються з численними перешкодами, які ускладнюють їхнє життя. Починаючи архітектурними бар’єрами, відсутністю адаптованих транспортних засобів, закінчуючи недостатнім рівнем освіти тощо.

У світі нараховується близько 1 мільярда людей, які мають якусь форму інвалідності, що становить близько 15% населення планети.  В Україні мають інвалідність 2,7 мільйона цивільних осіб та майже 500 тисяч учасників бойових дій. Однак, через повномасштабну війну, на жаль, ці числа будуть лише зростати. Тому державна підтримка людей з інвалідністю, надання належної медичної допомоги, працевлаштування та адаптація робочого місця, повноцінна інтеграція в суспільство є важливою умовою дотримання прав людини, сталого розвитку, миру та безпеки.

Інтернет-ресурси

5 травня – Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю

Міжнародний день боротьби за права інвалідів

Закон України про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні

Закон України про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права людей з інвалідіністю(стислий виклад)

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Національна Асамблея людей з інвалідністю України

Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху “Українське товариство глухих (УТОГ) “

Українське товариство сліпих (УТОС)

Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів»

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю

Інвалідність та порядок її встановлення

Права «людини з інвалідністю»

Якщо права людини з інвалідністю порушені, куди можна звернутися?

В Україні законодавством захищені права та гарантії осіб з інвалідністю

Які трудові права мають особи з інвалідністю

Відомі люди з інвалідністю

Українські спортсмени з інвалідністю – одні із найсильніших у світі у шашках

Абетка толерантності (абетка інклюзивності) – Онлайн-курс “Соціальна сфера: участь громад”

Що означає «особа з інвалідністю»

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється: роз’яснення Держпраці

Як знайти роботу людині з інвалідністю?

Біженці з інвалідністю. Як українцям допомагають в Європі

Турбота про людей з інвалідністю

На шляху до безбар’єрності

Через канали, чати та ігри. Хто і як вербує українських підлітків під час війни

Вони вербують українських підлітків і обіцяють гроші за фотографії та геолокацію стратегічних об'єктів й адміністративних будівель. А в Польщі збиралися платити криптовалютою за диверсії на залізничних шляхах, якими мала йти гуманітарна та військова допомога в Україну. Так працюють спецслужби РФ. Українська редакція RFI дізнавалась про популярні методи вербування дітей і про те, як убезпечити їх від ворожого впливу.

 

Наприкінці липня 2023 р. в Польщі викрили російську розвідувальну мережу. Про це повідомила Gazeta Polska. За інформацією Національної прокуратури та Агентства внутрішньої безпеки, це була найбільша російська розвідувальна мережа в історії країни. За звинуваченням у шпигунстві на користь російської розвідки затримали 15 осіб, яким загрожує до 10 років позбавлення волі. Учасники цієї мережі — росіяни, білоруси та українці.

Серед наших співвітчизників були й підлітки. Про цю деталь повідомила українка, яка проживає у Польщі, — голова правління Stand with Ukraine Foundation Наталія Панченко:

— З того, що мені відомо, серед учасників групи були неповнолітні українці. Припускаю, що завербували їх онлайн, і вони просто бігали робили якісь «маленькі задачки» за біткойни. Батьки одного з хлопців, якого тоді затримали, просили їм допомогти, бо не вірили у його причетність до справи, адже, за їх словами, їх син це: «спокійна дитина, мухи не обідить, з хати майже не виходив, за компʼютером сидів». Коли я дізналась, у чому його звинувачують, відмовила. Бо знала, що при затриманні забрали всі його девайси, і розуміла, що якщо раптом його затримали випадково, то скоро випустять, якщо ж не випадково, то мені в цій справі робити нічого.

У травні правоохоронці викрили 17-річного жителя Харківської області, якого ще у січні завербував працівник ФСБ РФ. За його завданнями підліток збирав та передавав інформацію про пересування сил та засобів ЗСУ, що дислокуються у місті Вовчанськ.

А на початку серпня УСБУ в Харківській області затримало двох хлопців 18 та 20 років, які теж були інформаторами та корегувальниками РФ і наводили удари по Харкову.

«Вони переміщувалися по території Харкова на велосипедах і знімали місця, де, на їхню думку, дислокуються українські військовослужбовці. У подальшому фігуранти відмічали ці локації на гугл-карті та відправляли скріншоти з відмітками до свого куратора з РФ. Співробітники СБУ затримали обох учасників групи «на гарячому» під час збору даних про дислокацію одного з підрозділів Сил оборони», — говорить речник управління СБУ в Харківській області Владислав Абдула.

Цим хлопцям повідомили про підозру. Їм загрожує до 12 років тюрми.

Цікавляться росіяни ще й станом адміністративних та військових споруд, їх обороноздатністю. За інформацією також відправляють дітей. Такий випадок стався у Київській області у травні. Там правоохоронці виявили неповнолітнього, якого завербував співробітник ФСБ РФ. Дитина, виконуючи завдання, які отримувала у Telegram, фотографувала військові та адміністративні споруди та передавала світлини.

Прийоми і засоби спецслужб РФ

В СБУ говорять, що агресор робить багато спроб завербувати українців до збору розвідданих, організації диверсій на фронті та провокацій у тилу. Робити вони це можуть використовуючи тортури і шантаж, підкуп, втягування у співпрацю «втемну», і це працює як для дітей, так і для дорослих.

«Останній спосіб — особливо поширений для пошуку потенційних зрадників серед жителів умовно мирних областей. В такому випадку перший контакт із російським «рекрутером» може відбуватися у соціальній мережі або під час телефонної розмови. Вербувальник зазвичай видає себе за іншу особу, навіть може створювати враження справжнього патріота, який вільно спілкується українською мовою та доволі непогано обізнаний з нашою культурою і традиціями», — пояснюють в СБУ.

Зазвичай, непідготовлена людина не може розпізнати в новому знайомому співробітника спецслужби. Вербуванням займаються переважно досвідчені маніпулятори, які вміють грати на людських почуттях та слабкостях. Спочатку вони будуть схиляти співрозмовників до надання безневинних послуг, а потім вже поступово будуть їх підбурювати до злочинних дій, говорять в СБУ.

Як підлітки потрапляють в агентурну мережу

Варіантів затягнути до агентурних мереж у російських спецслужб може бути багато. Інколи вони можуть діяти через мобільні ігри та додатки і в ігровій формі виманювати геолокації та дані стратегічних об'єктів.

Наприклад, у травні минулого року українським дітям пропонували «пограти в квест». Учасники шукали так звані «коробки», в яких були віртуальні призи, що можна було обміняти на електронні гроші. В СБУ пояснили правила такої «гри»:

— Під час проходження маршруту діти здійснюють фотофіксацію місцевості, у тому числі об’єктів військової та критичної інфраструктури на території різних населених пунктів. Усю інформацію з геолокацій учасники квесту завантажують у базу ігрового додатку. При цьому доступ до адміністрування цього застосунку має підконтрольна спецслужбам рф ІТ-компанія, яка зареєстрована в одній з європейських країн і займається розповсюдженням інтерактивних платформ. Таким чином ворог «втемну», тобто без їх відома, використовував українських дітей для збору інформації про розташування стратегічно важливих об’єктів.

Тоді спецслужбам вдалося затримати двох підлітків із Жовтих Вод, що на Дніпропетровщині. Вони в Кіровоградській області фотографували блок-пости, елеватори та транспортні шляхи.

А от зараз дуже популярний спосіб вербування — це соціальні мережі, анонімні чати в месенджерах. Про це розповіла RFI Аліна Бондарчук, керівниця департаменту збору та моніторингу інформації Центру протидії дезінформації робочого органу РНБО України:

— Перше, на що варто звертати увагу і батькам, і підліткам, які вже, в принципі, самі за себе відповідають, це на месенджери, які мають анонімні канали, анонімні джерела інформації. Наприклад, той же Теlegram — це небезпечна мережа, з якою ми радимо завершувати співпрацю. До 2020 року він був заблокований в РФ, та 18 червня 2020 року Роскомнадзор офіційно розблокував Теlegram і у той час активно почали створюватись анонімні канали, канали пропаганди та воєнкорів. Тоді ж вони говорили, що «позитивно оцінюють висловлену засновником Telegram готовність протидіяти тероризму та екстремізму». Говорячи про тероризм, вони звичайно ж мали на увазі Україну.

Потрапити у халепу дитина може, коли буде шукати спосіб заробити гроші. За словами Аліни Бондарчук, приваблюють дітей повідомлення на кшталт «робота 2000 доларів, навички не потрібні, тільки ваш телефон і час». І якщо дорослі розуміють усю абсурдність оголошення, то діти можуть відгукнутись на нього, бо до кінця не усвідомлюють, яку шкоду можуть завдати і собі, і оточуючим.

І якщо на мобільний додаток може відреагувати функція «батьківський контроль» та й вербувальник може залишити сліди у мережі, пройшовши різні етапи реєстрації, то в месенджерах зловмисник може залишитись абсолютно анонімним.

Де і навіщо відбувається вербування

Небезпека бути завербованим існує у будь-якому регіоні України. Але частіше ці випадки трапляються на прифронтових територіях, на прикордонні та в окупації. За словами Аліни Бондарчук, там ворогу потрібно володіти інформацією про ситуацію 24 години на добу. А от вербування українців в інших умовно безпечних регіонах можуть збільшуватись в залежності від інформації, якою володіє ворог, пояснює пані Аліна:

— Все залежить від задачі, яка поставлена РФ. Наприклад, там отримали інформацію, що до нас буде йти партія зброї, шлях пролягає конкретними регіонами України. Отже буде запит на людей в тих областях.

Запит — це пошук людей через чати, оголошення про роботу чи «звичайне» спілкування, яке начебто ні до чого не зобов'язує. Але в результаті людину вербують. А інколи ворог може прямо говорити, що йому потрібно. Як розповідає пані Аліна, одне зі своїх завдань спецслужби РФ у Запорізькій області намагалися виконати два місяці тому, розсилаючи повідомлення «міняємо ЗСУ на долари»:

— Так, пропонували людям здавати позиції наших ЗСУ. Цю інформацію ми зафіксували і передали. Але ж ми розуміємо, що на пропозицію міг хтось і погодитись.

Поради з кібербезпеки

Директор компанії з кібербезпеки 10Guards Віталій Якушев говорить, що, користуючись мобільною грою, соціальною мережею чи месенджером, користувач  відкриває доступ до інформації у своєму смартфоні — до фото, листувань, геолокацій, контактів. А нею користуються спецслужби країн, на території яких зареєстровані ці застосунки, соцмережі чи мобільні ігри, пояснює фахівець:

— Соцмережі — це дуже складні додатки. Для повноцінної роботи вони запитують доступ майже до всього. Це може бути як мінімум доступ до галереї, доступ до файлової системи взагалі, до ваших контактів, до камери, до мікрофона, до інтернет-з'єднань, до інформації про телефон. Ми встановлюємо умовні «Однокласники» або «ВКонтакті» собі на телефон, заходимо — і віддаємо інформацію про себе, щоб користуватися цим додатком. Що заважає цьому додатку ці фотографії закачувати собі в службову територію, про яку ви навіть не знаєте, і потихеньку передавати на сервери. Або ваші контакти, які ви віддали, вони повинні віддавати (спецслужбам. — Ред.), тому що так місцеві закони працюють. І це не тільки про диктаторські країни, такі як Росія. Навіть у європейських країнах спецслужби мають доступ до серверів компаній, які розміщені на їхній території. Якщо ми кажемо про Facebook, Instagram, WhatsApp, Signal — це американські компанії. І вони вимушені, за законом Сполучених Штатів, надавати доступ спецслужбам своєї країни. Якщо ми кажемо про «ВКонтакті», то це російські ресурси. І згідно їх законів, спецслужби мають доступ до всього, що є всередині.

Віталій Якушев певен, що все заборонити неможливо, а тим паче дітям та підліткам, які діятимуть наперекір батькам і все одно зареєструються, щоби  користуватись застосунками. На його думку, саме тому важливо говорити з дітьми про всі можливі загрози, опікуватися кібергігієною:

— Проблема не в дитині і в іграх, а у вихованні, у тому, що батьки або близькі не приділяють уваги дитині. І заборона ігор або соцмереж може стати додатковим каталізатором. Месенджер або соцмережа не промиває мізки. Промиває мізки той, хто публікує контент, хто керує ним… Слід обов'язково проводити на рівні держави інформаційні кампанії про медіагігієну, пояснювати людям, яка інформація є секретною і її не можна розголошувати, хто б її не запитував (у мережі. — Ред.) — чи ГУР, чи СБУ, чи ССО або хтось із ЗСУ.

Секретну інформацію, навіть якщо ти її знаєш, можна повідомляти, лише офіційним каналом комунікації. Наприклад, тим, що вказані на сайті правоохоронного органу. Потрібно говорити, що є інформація державного характеру. І це необхідно забивати в голову методично плакатами на вулицях, білбордами, соціальною рекламою по телевізору, банерами в інтернеті, у соцмережах, через лідерів думок. І тоді це буде працювати.

Аліна Бондарчук вважає, що не мають залишатись осторонь і батьки. Вони повинні пояснювати дитині, що шкодить не тільки їй, а й державі, а також перевіряти, із ким донька чи син спілкується. І робити це варто з повагою до їхнього особистого простору та думок.

Куди можна звернутися

Сьогодні кібер- та загрози із вербування виявляють правоохоронці та СБУ. Але вони просять про допомогу й українців: можна долучитись до блокування телеграм- та ютюб-каналів, фейсбук-груп, інстапрофілів, які поширюють дезінформацію, а також дані про місця дислокації ЗСУ.

Для цього варто звернутись у чатбот StopRussia | MRIYA, надіслати відомості про виявлені ресурси, щоби їх перевірили та заблокували.

Має чатботи і СБУ. В один із них, «Знайди зрадника», можна надсилати інформацію про людей, які співпрацюють із російськими загарбниками, про інтернет-агентів, що передають ворогові інформацію чи поширюють контент на його підтримку. 

джерело

Тактика з вербування підлітків для диверсій: що треба знати батькам, щоб убезпечити своїх дітей

Росія вербує українських підлітків для використання у протиправних діях. Через маніпуляції, психологічний тиск або грошову винагороду дітей намагаються залучити до виконання диверсійних завдань. Як убезпечити від цього дитину і куди звертатися, якщо це сталося? В етері Громадського радіо розповідав Євгеній Панченко, начальник управління департаменту Кіберполіції.

«Росіяни використовують усі можливі соцмережі. Будь-де, де є можливість здійснити листування з користувачем. Переважна більшість таких контактів зараз відбувається в Telegram».

За словами Євгенія Панченка, росіяни переважно використовують не пряме прохання щось зробити, починається спілкування доволі спокійно. Спочатку дитину прося надати фотографії або опис того, що відбувається навколо під приводом того, що проводиться соцдослідження або хочуть написати новину. Таким чином підводять до складніших завдань, які пізніше можуть бути пов'язані зі знищенням майна. Зокрема майна військовослужбовців. Лінію спілкування будують залежно від того, ким є людина. Дивляться на її профіль в соцмережах.

Євгеній Панченко впевнений, що люди, які вербують українських підлітків, розуміють, яким чином викликати симпатію та довірю.

«Це хороші психологи. Після того, як вони викликають довіру, підключають фінансові механізми. Пишуть вони українською. Але адаптуються. Дивляться якою мовою спілкується певний підліток у постах і коментарях, наприклад, і підлаштовуються».

Найбільше випадків вербування підлітків фіксується у великих регіонах.

«Були викриті факти вербування в Одесі, Києві, Дніпрі. Немає статистики переваги якогось міста. Методи вербування постійно змінювалися. Саме такий вигляд, як зараз, з’явився приблизно пів року тому. Кричущі випадки відбулися останні 2 місяці. На сьогодні їх зафіксовано 15. Понад 6 розкрито. Судячи з результатів, замовники скоєних злочинів перебувають у Росії».

Що робити батькам, щоб убезпечити своїх дітей: поради

1. У комендантську годину діти мають бути вдома.
2. Якщо у дитини з’явилися фінансові активи, яких раніше не було, зверніть на це увагу.
3. Розмовляти з дитиною. Налагоджувати довірливі стосунки.

16 днів проти насильства: методичні рекомендації

 

16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА

 

Щороку, з 25 листопада по 10 грудня, Україна долучається до міжнародної кампанії «16 днів проти насильства», щоб привернути увагу суспільства до проблеми насильства у всіх його проявах.

Ця акція є частиною глобального руху, що стартує у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок (25 листопада) і завершується у День прав людини (10 грудня). Символічні дати нагадують нам, що насильство — це порушення прав людини, яке вимагає негайної уваги та дій.

Мета акції:

✔ Підвищити рівень обізнаності про проблему насильства.

✔ Протидіяти домашньому насильству, булінгу та іншим формам жорстокого поводження.

✔ Захистити права найуразливіших груп населення — жінок, дітей, людей похилого віку.

Чому це важливо?

За статистикою, мільйони людей щороку стають жертвами різних форм насильства.

Насильство не обирає віку, статі чи статусу, але воно руйнує життя, довіру і гідність.

Лише об’єднаними зусиллями ми можемо створити суспільство, де кожен почувається вільно і безпечно.

Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, безпека проголошені Конституцією України найвищою соціальною цінністю.

На захисті цих конституційних прав людини в Україні стоїть, зокрема, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

❗ Якщо ви постраждали від домашнього насильства або стали свідком такого ганебного явища, повідомляйте про це. Не мовчіть!

· Національна гаряча лінія: 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного).

· Гаряча лінія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: 0800501720.

Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують протягом з 25 листопада по 10 грудні свої зусилля. Вони об’єднуються заради однієї спільної мети - збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ

 

ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

   Термін "торгівля людьми" передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.
   Відповідно до Закону України "Про протидію торгівлі людьми" торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
   Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.

30 СЕРПНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЖЕРТВ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗНИКНЕНЬ

    Щороку 30 серпня світ відзначає Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. Для України вже десятий рік поспіль це     день має особливо трагічне забарвлення, а  з початком повномасштабного вторгнення приветрає ще більшу увігу міжнародної спільноти до скоєних агресором злочинів. І дана ситуація має архіглобальний характер, адже наразі неможливо підрахувати точну кількість насильницькі зниклих українців.

Ця дата була встановлена відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 65/209 від 21 грудня 2010 року. Так, документ транслює глибоку стурбованість, зокрема пов’язану із збільшенням числа недобровільних або насильницьких зникнень в різних регіонах світу, пов’язаних з затриманнями, арештами або викраданнями, зростаючим числом повідомлень про переслідування, жорстоке поводження і залякування родичів зниклих осіб або свідків подібних злочинів.

Першим міжнародно-правовим актом, яким гарантується абсолютне право людини не піддаватися насильницьким зникненням, стала Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Україна приєдналась до цієї Конвенції в 2015 році, та разом з тим виникла необхідність внесення низки змін до національного законодавства.

Зокрема, було прийнято Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text, який визначає зниклою безвісти за особливих обставин ту особу, яка зникла безвісти у зв’язку із:

збройним конфліктом;

воєнними діями;

тимчасовою окупацією частини території України;

надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Значну увагу було приділено функціонуванню Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, доступ до якого мають лише визначені посадовці, адже мова про повністю захищену базу даних.

Зміни також стосувалися Кримінального кодексу України, а саме його було доповнено статтею 146 1 «Насильницьке зникнення».

Водночас, з метою забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та підвищення ефективності заходів з їх встановлення та розшуку було підписано Указ № 495/2020 від 11.11.2020 «Про заходи щодо захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495/2020#Text.