"16 днів проти насильства "

Щорічно, з 25 листопада до 10 грудня включно, в Україні проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Тисячі громадян, державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують свої зусилля заради об’єднуючої мети – підвищити розуміння та обізнаність співвітчизників про всі форми насильства.

З метою привернення уваги учнівської молоді до проблем подолання насильства в сім’ях, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок, жорстокого поводження з дітьми, формування в свідомості школярів нетерпимого ставлення до насильства, рекомендуємо у закладах загальної середньої освіти організувати та провести онлайн-заходи, присвячені таким датам:

•  25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

•  1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

•  2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

•  3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

•  5 грудня – Міжнародний день волонтера;

•  6 грудня – Ушанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

•  10 грудня – Міжнародний день прав людини.

5 причин, чому критично важливо говорити про насильство у сім’ї – пояснює психолог

 Понад 1,1 мільйона жінок в Україні щороку стають жертвами фізичного чи сексуального насильства у сім’ї, такими є дані UNFPA.

У відповідь на цю статистику держава ухвалює нові закони та запроваджує суворіші покарання для агресора.

Однак є те, що може робити кожен із нас – говорити про домашнє насильство у своїй сім’ї, з партнером і дітьми.

Говорячи про це, ми вже діємо проти насильства. І є як мінімум п’ять причин, чому це критично важливо робити.

1

4 червня: День дітей - безневинних жертв агресії

 Світ для життя дітей

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації? Поради психологів для підтримки контакту зі старшими дітьми

В умовах війни підлітки особливо вразливі. Вони вже достатньо дорослі, щоб розуміти, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, щоб впоратися зі своїми емоціями та почуттями.   Зберігайте поради від психологів про те, як сьогодні підтримати свою дитину:

Війна та підлітки: вплив та наслідки

Війна та підлітки. Війна – це завжди трагедія, але для дітей, особливо підліткового віку, вона має найбільший руйнівний вплив. Адже їхній світогляд ще формується, емоції гостріші, а психіка більш вразлива.

Результати чисельних досліджень демонструють, що війна надовго залишається у пам’яті дітей та підлітків. Так, наприклад, Мурті та Лакшмінараяна (Murthy and Lakshminarayana) проаналізували всі дослідження про психічне здоров’я дітей, що проводилися в таких зонах збройного конфлікту як Афганістан, Балкани, Камбоджа, Чечня, Ірак, Ізраїль, Ліван, Палестина, Руанда, Шрі-Ланка, Сомалі та Уганда. Вчені дійшли висновку, що психологічні травми, спричинені війною, мають довготривалі наслідки для дитячої психіки. При чому чим довший збройний конфлікт, тим вони серйозніші.

Які це саме наслідки і як війна вже вплинула на українських підлітків?

Проблематика

Незважаючи на те, що війна впливає на дітей так само, як і на дорослих, є ряд певних факторів, які демонструють специфіку цього впливу саме на неповнолітніх. На цьому наголошує клінічна психологиня, професорка Каліфорнійського університету Кріста

Сантанджело. Зокрема, це смерть рідних, втрата домівки, вимушене переселення, розставання з батьками (дітьми можуть тимчасово опікуватися далекі родичі, сусіди, держава (дитячий будинок). Ба більше, чимало дітей залишаються без захисту дорослих і стають — мовою біженців — дітьми без супроводу. Все це надто впливає на подальший розвиток дитини. Крім того, на превеликий жаль, під час окупації неповнолітні часто стають жертвами сексуального насильства, яке травмує психіку дитини, гальмує її звичайний емоційний розвиток. Так, наприклад, за даними ЮНІСЕФ, за півтора роки повномасштабного вторгнення рф майже дві третини дітей в Україні були змушені покинути свої домівки. Деякі з них тікали від війни наодинці, піддаючи себе ризикам жорстокого поводження, викрадення, сексуальної експлуатації та торгівлі людьми.

“Страх, тривога та горе, спричинені насильством, втратою близьких, розлукою з сім’єю та переїздами, продовжують панувати в повсякденному житті дітей, змушуючи їх шукати шляхи подолання травм. Багато дітей, які опинилися в сусідніх країнах, залишаються без доступу до освіти, охорони здоров’я та захисту” — йдеться у повідомленні ЮНІСЕФ.

Прояви та наслідки травми

В свою чергу, арт-психотерапевтка, фахівчиня із соматичного досвіду, яка сертифікована на роботу з дітьми та підлітками Вестчестерським центром вивчення психоаналізу та психотерапії, Міа де Бетюн зазначає, що переживання травми, завданої війною, у дорослих і дітей може проявлятися наступними станами:

·        почуття горя;

·        підвищена тривожність, гіперпильність;

·        шок, завмирання;

·        солідарність перед обличчям спільного ворога — героїзм, відчуття спільної мети;

·        гнів і протидія, агресія;

·        безнадійність, депресія, самоушкодження, суїцидальність.

Втім підлітки можуть відчувати ці стани гостріше, але зазвичай не можуть правильно сформулювати, що вони відчувають. До того ж, їхня природна схильність до непокори та пошуку ідентичності може послабитися, оскільки під час війни найперша потреба — бути у безпеці. Це може призвести до депресії і безцільності, ізоляції та самоушкодження.

Також про наслідки травм для дитячою психіки, спричинених війною зазначають Джоші та О’Доннелл (Joshi and O’Donnell). Серед яких  йдеться про ПТСР, кататонічний синдром, схильність до насильства, схильність до зловживання алкоголем і наркотичними речовинами.

Також деякі фахівці зауважують, що у період війни у підлітків спостерігаються гострі емоційні реакції на те, що відбувається, емоційні перепади, істерики, надмірне збудження тощо. Більш того під впливом драматични подій може втратитися здатність до співпереживання (дереалізації) як захисна реакція психіки. А ті підлітки, які перебувають у безпеці далеко від військових дій, відчувають провину або комплекс того, хто вижив.

Як війна вплинула на українських підлітків?

З початку повномасштабного вторгнення, в Україні було проведено низку досліджень щодо впливу війни на дітей та підлітків. Розглянемо декілька з них.

75% дітей зазнали травматизації психіки на тлі війни

Про це свідчать результати опитування серед батьків неповнолітніх дітей, проведеного Gradus Research у квітні 2022 року. Найрозповсюдженіший симптом — так звані “емоційні гойдалки”, коли настрій швидко і без зовнішніх причин коливається від дуже гарного до надзвичайного поганого і навпаки. Також кожна п’ята дитина має порушення сну, кожна десята — зменшення бажання спілкуватися, нічні кошмари та погіршення пам’яті.

90% опитаних матерів підлітків помітили зміни у психологічному стані дитини

Інше опитування —  в рамках проєкту підтримки українців, що проводиться консультантам Міжнародної психосоціальної організації (International Psychosocial Organisation), продемонструвало, що майже 90% респондентів (матері підлітків від 12 до 16 років), помітили зміни у психологічному стані дитини. Більш того, найчастіші запити, з якими звертаються батьки підлітків до консультантів IPSO, це:

·        замкнутість дитини в собі та її небажання щось робити;

·        повне порушення графіку сну;

·        підвищення агресивності.

Крім того, зустрічаються скарги на вживання алкоголю, самопошкодження та навіть спроби самогубства шляхом вживання великої кількості пігулок. В роботі з підлітками, які разом з батьками звернулися за психологічною допомогою, щоб впоратися з впливом війни, звучать скарги на підвищений рівень тривожності, очікування загрози життю, розлади сну. А також соматичні симптоми, такі як: підвищене серцебиття, проблеми з диханням, відчуття тиску у грудях. Побічно повідомляється про конфлікти з батьками, почуття самотності.

73% українських підлітків найбільше хвилює війна

Всеукраїнське дослідження «Підлітки та їхнє життя під час війни: настрої, цінності, майбутнє», проведене в 2023 році  БФ “Клуб добродіїв” за підтримки Plan International, демонструє, що 73% українських підлітків найбільше хвилює війна. Ба більше, 87% опитаних підлітків зазнали найбільших змін у житті саме під час повномасштабної війни. Серед проблем, пов’язаних із повномасштабною збройною агресією рф, на першому місці страх за життя близьких та своє (38%), невизначеність майбутнього (12%) та відсутність світла/інтернету/зв’язку (11%).  Разом з тим, приблизно третина (29%) взагалі перестали планувати та вирішили визначитися з планами на майбутнє, вже коли закінчиться війна. А 37% серед опитаної молоді стало важче знаходити друзів під час війни. Як показало дослідження, молодь відчуває сильну потребу у підтримці. Попри те, що 89% підлітків зазначають, що отримують підтримку від рідних, майже 60% прагнуть відчувати її ще більше, а 83% хотіли б дізнатися, як самостійно можуть підтримати себе у складні часи.

Чи можливо мінімізувати наслідки?

Останні психологічні дослідження демонструють, що діти, особливо підлітки, мають величезний потенціал життєстійкості. Існують кілька захисних механізмів, найважливішими серед них є: ефективні стратегії подолання труднощів, позитивна система переконань, здорові сімейні стосунки та дружба. Все це дозволяє дітям вирости та стати повноцінними індивідами всупереч отриманим психологічним травмам. Тож, як бачимо, велике значення мають відносини та підтримка. Зокрема, вчасне відреагування батьків на переживання дитиною психологічного стану жертви через прояви захисту та заспокоєння може посприяти процесу усвідомлення дітьми цього стану та  запобіганню психічної фіксації підлітка на потенційно травматичній події, що може відігравати свою позитивну роль у динаміці розвитку постресового травматичного розладу чи інших негативних наслідків. Таким чином, допомога з боку рідних та фахівців сприятимуть підвищенню рівня стресостійкості підлітків в умовах війни. Особливо важливим аспектом є психотерапія, яка сприятиме стабілізації емоційного стану підлітка, допоможе віднайти нові способи переживання травматичного досвіду та розвинути навички саморегуляції та подолання стресу.

Ганна Шубіна

Журналістка HUBZ Inform, експертка з моніторингу та аналітики

Джерело

Через канали, чати та ігри. Хто і як вербує українських підлітків під час війни

Вони вербують українських підлітків і обіцяють гроші за фотографії та геолокацію стратегічних об'єктів й адміністративних будівель. А в Польщі збиралися платити криптовалютою за диверсії на залізничних шляхах, якими мала йти гуманітарна та військова допомога в Україну. Так працюють спецслужби РФ. Українська редакція RFI дізнавалась про популярні методи вербування дітей і про те, як убезпечити їх від ворожого впливу.

 

Наприкінці липня 2023 р. в Польщі викрили російську розвідувальну мережу. Про це повідомила Gazeta Polska. За інформацією Національної прокуратури та Агентства внутрішньої безпеки, це була найбільша російська розвідувальна мережа в історії країни. За звинуваченням у шпигунстві на користь російської розвідки затримали 15 осіб, яким загрожує до 10 років позбавлення волі. Учасники цієї мережі — росіяни, білоруси та українці.

Серед наших співвітчизників були й підлітки. Про цю деталь повідомила українка, яка проживає у Польщі, — голова правління Stand with Ukraine Foundation Наталія Панченко:

— З того, що мені відомо, серед учасників групи були неповнолітні українці. Припускаю, що завербували їх онлайн, і вони просто бігали робили якісь «маленькі задачки» за біткойни. Батьки одного з хлопців, якого тоді затримали, просили їм допомогти, бо не вірили у його причетність до справи, адже, за їх словами, їх син це: «спокійна дитина, мухи не обідить, з хати майже не виходив, за компʼютером сидів». Коли я дізналась, у чому його звинувачують, відмовила. Бо знала, що при затриманні забрали всі його девайси, і розуміла, що якщо раптом його затримали випадково, то скоро випустять, якщо ж не випадково, то мені в цій справі робити нічого.

У травні правоохоронці викрили 17-річного жителя Харківської області, якого ще у січні завербував працівник ФСБ РФ. За його завданнями підліток збирав та передавав інформацію про пересування сил та засобів ЗСУ, що дислокуються у місті Вовчанськ.

А на початку серпня УСБУ в Харківській області затримало двох хлопців 18 та 20 років, які теж були інформаторами та корегувальниками РФ і наводили удари по Харкову.

«Вони переміщувалися по території Харкова на велосипедах і знімали місця, де, на їхню думку, дислокуються українські військовослужбовці. У подальшому фігуранти відмічали ці локації на гугл-карті та відправляли скріншоти з відмітками до свого куратора з РФ. Співробітники СБУ затримали обох учасників групи «на гарячому» під час збору даних про дислокацію одного з підрозділів Сил оборони», — говорить речник управління СБУ в Харківській області Владислав Абдула.

Цим хлопцям повідомили про підозру. Їм загрожує до 12 років тюрми.

Цікавляться росіяни ще й станом адміністративних та військових споруд, їх обороноздатністю. За інформацією також відправляють дітей. Такий випадок стався у Київській області у травні. Там правоохоронці виявили неповнолітнього, якого завербував співробітник ФСБ РФ. Дитина, виконуючи завдання, які отримувала у Telegram, фотографувала військові та адміністративні споруди та передавала світлини.

Прийоми і засоби спецслужб РФ

В СБУ говорять, що агресор робить багато спроб завербувати українців до збору розвідданих, організації диверсій на фронті та провокацій у тилу. Робити вони це можуть використовуючи тортури і шантаж, підкуп, втягування у співпрацю «втемну», і це працює як для дітей, так і для дорослих.

«Останній спосіб — особливо поширений для пошуку потенційних зрадників серед жителів умовно мирних областей. В такому випадку перший контакт із російським «рекрутером» може відбуватися у соціальній мережі або під час телефонної розмови. Вербувальник зазвичай видає себе за іншу особу, навіть може створювати враження справжнього патріота, який вільно спілкується українською мовою та доволі непогано обізнаний з нашою культурою і традиціями», — пояснюють в СБУ.

Зазвичай, непідготовлена людина не може розпізнати в новому знайомому співробітника спецслужби. Вербуванням займаються переважно досвідчені маніпулятори, які вміють грати на людських почуттях та слабкостях. Спочатку вони будуть схиляти співрозмовників до надання безневинних послуг, а потім вже поступово будуть їх підбурювати до злочинних дій, говорять в СБУ.

Як підлітки потрапляють в агентурну мережу

Варіантів затягнути до агентурних мереж у російських спецслужб може бути багато. Інколи вони можуть діяти через мобільні ігри та додатки і в ігровій формі виманювати геолокації та дані стратегічних об'єктів.

Наприклад, у травні минулого року українським дітям пропонували «пограти в квест». Учасники шукали так звані «коробки», в яких були віртуальні призи, що можна було обміняти на електронні гроші. В СБУ пояснили правила такої «гри»:

— Під час проходження маршруту діти здійснюють фотофіксацію місцевості, у тому числі об’єктів військової та критичної інфраструктури на території різних населених пунктів. Усю інформацію з геолокацій учасники квесту завантажують у базу ігрового додатку. При цьому доступ до адміністрування цього застосунку має підконтрольна спецслужбам рф ІТ-компанія, яка зареєстрована в одній з європейських країн і займається розповсюдженням інтерактивних платформ. Таким чином ворог «втемну», тобто без їх відома, використовував українських дітей для збору інформації про розташування стратегічно важливих об’єктів.

Тоді спецслужбам вдалося затримати двох підлітків із Жовтих Вод, що на Дніпропетровщині. Вони в Кіровоградській області фотографували блок-пости, елеватори та транспортні шляхи.

А от зараз дуже популярний спосіб вербування — це соціальні мережі, анонімні чати в месенджерах. Про це розповіла RFI Аліна Бондарчук, керівниця департаменту збору та моніторингу інформації Центру протидії дезінформації робочого органу РНБО України:

— Перше, на що варто звертати увагу і батькам, і підліткам, які вже, в принципі, самі за себе відповідають, це на месенджери, які мають анонімні канали, анонімні джерела інформації. Наприклад, той же Теlegram — це небезпечна мережа, з якою ми радимо завершувати співпрацю. До 2020 року він був заблокований в РФ, та 18 червня 2020 року Роскомнадзор офіційно розблокував Теlegram і у той час активно почали створюватись анонімні канали, канали пропаганди та воєнкорів. Тоді ж вони говорили, що «позитивно оцінюють висловлену засновником Telegram готовність протидіяти тероризму та екстремізму». Говорячи про тероризм, вони звичайно ж мали на увазі Україну.

Потрапити у халепу дитина може, коли буде шукати спосіб заробити гроші. За словами Аліни Бондарчук, приваблюють дітей повідомлення на кшталт «робота 2000 доларів, навички не потрібні, тільки ваш телефон і час». І якщо дорослі розуміють усю абсурдність оголошення, то діти можуть відгукнутись на нього, бо до кінця не усвідомлюють, яку шкоду можуть завдати і собі, і оточуючим.

І якщо на мобільний додаток може відреагувати функція «батьківський контроль» та й вербувальник може залишити сліди у мережі, пройшовши різні етапи реєстрації, то в месенджерах зловмисник може залишитись абсолютно анонімним.

Де і навіщо відбувається вербування

Небезпека бути завербованим існує у будь-якому регіоні України. Але частіше ці випадки трапляються на прифронтових територіях, на прикордонні та в окупації. За словами Аліни Бондарчук, там ворогу потрібно володіти інформацією про ситуацію 24 години на добу. А от вербування українців в інших умовно безпечних регіонах можуть збільшуватись в залежності від інформації, якою володіє ворог, пояснює пані Аліна:

— Все залежить від задачі, яка поставлена РФ. Наприклад, там отримали інформацію, що до нас буде йти партія зброї, шлях пролягає конкретними регіонами України. Отже буде запит на людей в тих областях.

Запит — це пошук людей через чати, оголошення про роботу чи «звичайне» спілкування, яке начебто ні до чого не зобов'язує. Але в результаті людину вербують. А інколи ворог може прямо говорити, що йому потрібно. Як розповідає пані Аліна, одне зі своїх завдань спецслужби РФ у Запорізькій області намагалися виконати два місяці тому, розсилаючи повідомлення «міняємо ЗСУ на долари»:

— Так, пропонували людям здавати позиції наших ЗСУ. Цю інформацію ми зафіксували і передали. Але ж ми розуміємо, що на пропозицію міг хтось і погодитись.

Поради з кібербезпеки

Директор компанії з кібербезпеки 10Guards Віталій Якушев говорить, що, користуючись мобільною грою, соціальною мережею чи месенджером, користувач  відкриває доступ до інформації у своєму смартфоні — до фото, листувань, геолокацій, контактів. А нею користуються спецслужби країн, на території яких зареєстровані ці застосунки, соцмережі чи мобільні ігри, пояснює фахівець:

— Соцмережі — це дуже складні додатки. Для повноцінної роботи вони запитують доступ майже до всього. Це може бути як мінімум доступ до галереї, доступ до файлової системи взагалі, до ваших контактів, до камери, до мікрофона, до інтернет-з'єднань, до інформації про телефон. Ми встановлюємо умовні «Однокласники» або «ВКонтакті» собі на телефон, заходимо — і віддаємо інформацію про себе, щоб користуватися цим додатком. Що заважає цьому додатку ці фотографії закачувати собі в службову територію, про яку ви навіть не знаєте, і потихеньку передавати на сервери. Або ваші контакти, які ви віддали, вони повинні віддавати (спецслужбам. — Ред.), тому що так місцеві закони працюють. І це не тільки про диктаторські країни, такі як Росія. Навіть у європейських країнах спецслужби мають доступ до серверів компаній, які розміщені на їхній території. Якщо ми кажемо про Facebook, Instagram, WhatsApp, Signal — це американські компанії. І вони вимушені, за законом Сполучених Штатів, надавати доступ спецслужбам своєї країни. Якщо ми кажемо про «ВКонтакті», то це російські ресурси. І згідно їх законів, спецслужби мають доступ до всього, що є всередині.

Віталій Якушев певен, що все заборонити неможливо, а тим паче дітям та підліткам, які діятимуть наперекір батькам і все одно зареєструються, щоби  користуватись застосунками. На його думку, саме тому важливо говорити з дітьми про всі можливі загрози, опікуватися кібергігієною:

— Проблема не в дитині і в іграх, а у вихованні, у тому, що батьки або близькі не приділяють уваги дитині. І заборона ігор або соцмереж може стати додатковим каталізатором. Месенджер або соцмережа не промиває мізки. Промиває мізки той, хто публікує контент, хто керує ним… Слід обов'язково проводити на рівні держави інформаційні кампанії про медіагігієну, пояснювати людям, яка інформація є секретною і її не можна розголошувати, хто б її не запитував (у мережі. — Ред.) — чи ГУР, чи СБУ, чи ССО або хтось із ЗСУ.

Секретну інформацію, навіть якщо ти її знаєш, можна повідомляти, лише офіційним каналом комунікації. Наприклад, тим, що вказані на сайті правоохоронного органу. Потрібно говорити, що є інформація державного характеру. І це необхідно забивати в голову методично плакатами на вулицях, білбордами, соціальною рекламою по телевізору, банерами в інтернеті, у соцмережах, через лідерів думок. І тоді це буде працювати.

Аліна Бондарчук вважає, що не мають залишатись осторонь і батьки. Вони повинні пояснювати дитині, що шкодить не тільки їй, а й державі, а також перевіряти, із ким донька чи син спілкується. І робити це варто з повагою до їхнього особистого простору та думок.

Куди можна звернутися

Сьогодні кібер- та загрози із вербування виявляють правоохоронці та СБУ. Але вони просять про допомогу й українців: можна долучитись до блокування телеграм- та ютюб-каналів, фейсбук-груп, інстапрофілів, які поширюють дезінформацію, а також дані про місця дислокації ЗСУ.

Для цього варто звернутись у чатбот StopRussia | MRIYA, надіслати відомості про виявлені ресурси, щоби їх перевірили та заблокували.

Має чатботи і СБУ. В один із них, «Знайди зрадника», можна надсилати інформацію про людей, які співпрацюють із російськими загарбниками, про інтернет-агентів, що передають ворогові інформацію чи поширюють контент на його підтримку. 

джерело

Тактика з вербування підлітків для диверсій: що треба знати батькам, щоб убезпечити своїх дітей

Росія вербує українських підлітків для використання у протиправних діях. Через маніпуляції, психологічний тиск або грошову винагороду дітей намагаються залучити до виконання диверсійних завдань. Як убезпечити від цього дитину і куди звертатися, якщо це сталося? В етері Громадського радіо розповідав Євгеній Панченко, начальник управління департаменту Кіберполіції.

«Росіяни використовують усі можливі соцмережі. Будь-де, де є можливість здійснити листування з користувачем. Переважна більшість таких контактів зараз відбувається в Telegram».

За словами Євгенія Панченка, росіяни переважно використовують не пряме прохання щось зробити, починається спілкування доволі спокійно. Спочатку дитину прося надати фотографії або опис того, що відбувається навколо під приводом того, що проводиться соцдослідження або хочуть написати новину. Таким чином підводять до складніших завдань, які пізніше можуть бути пов'язані зі знищенням майна. Зокрема майна військовослужбовців. Лінію спілкування будують залежно від того, ким є людина. Дивляться на її профіль в соцмережах.

Євгеній Панченко впевнений, що люди, які вербують українських підлітків, розуміють, яким чином викликати симпатію та довірю.

«Це хороші психологи. Після того, як вони викликають довіру, підключають фінансові механізми. Пишуть вони українською. Але адаптуються. Дивляться якою мовою спілкується певний підліток у постах і коментарях, наприклад, і підлаштовуються».

Найбільше випадків вербування підлітків фіксується у великих регіонах.

«Були викриті факти вербування в Одесі, Києві, Дніпрі. Немає статистики переваги якогось міста. Методи вербування постійно змінювалися. Саме такий вигляд, як зараз, з’явився приблизно пів року тому. Кричущі випадки відбулися останні 2 місяці. На сьогодні їх зафіксовано 15. Понад 6 розкрито. Судячи з результатів, замовники скоєних злочинів перебувають у Росії».

Що робити батькам, щоб убезпечити своїх дітей: поради

1. У комендантську годину діти мають бути вдома.
2. Якщо у дитини з’явилися фінансові активи, яких раніше не було, зверніть на це увагу.
3. Розмовляти з дитиною. Налагоджувати довірливі стосунки.

Як на підлітків впливає війна

 “У цьому матеріалі я пишу одночасно і про підлітків, і про те, що ми спостерігаємо й у передпідлітків (9–12 років). Важливо пам’ятати, що це загальна інформація і найтиповіші риси поведінки підлітків, тобто точно є і винятки. І, звичайно, багато залежить від того, що відбувається в родині, в якому стані ми – дорослі, де перебуває дитина, яке саме у неї стресове навантаження”, – дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз зібрала найважливіше, що потрібно знати про психологічний стан підлітків у воєнний час.

Безпечна навігація Всесвітньою мережею

 Спілкування через Інтернет: чого від нього чекати і як з ним поводитися?

Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. 
Тобі відомо, що таке соціальні інтернет-мережі? Так, дійсно, це швидкий спосіб знайти для себе нових друзів, поспілкуватися з ними на будь-які теми, отримати корисні поради. А в Фейсбуці, Інстаграмі та іншіх подібних мережах ще можна побачити фотокартки, відеоролики і мати уявлення з ким розмовляєш, завдяки тій інформації, яку розміщує на своїй сторінці людина. Але спілкування в Інтернеті приховує небезпеку, яка проявляється в тому, що ти не бачиш свого віртуального знайомого, а тому не можеш бути впевнений у тому, що ця людина безпечна для тебе. Ти можеш вважати, що спілкуєшся зі своїм однолітком, а він або вона насправді може виявитися дорослим чоловіком або жінкою, а ще гірше – злочинцем.
Отже, пам’ятай про те, що спілкування у чаті поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для тебе. Тому, щоб уберегти себе від неприємностей, ти повинен постійно пам’ятати нескладні правила безпечної поведінки під час бесіди з незнайомцями або новими друзями, з якими ти познайомився саме в Інтернеті, а не в реальному житті.
Увага! Завжди пам’ятай про те, що ти спілкуєшся з людиною, про яку тобі нічого невідомо, тому не довіряй їй свої таємниці або думки. Краще поділися ними зі своїми батьками чи справжніми, а не віртуальними друзями.

Сюрпризи при безпосередній зустрічі віч-на-віч.

24% дітей віком 7-11 років зустрічались з друзями, з якими познайомились через Інтернет. Інші 24% дуже б хотіли це зробити. Більшість дітей ішла на зустріч з друзями, але 25% були одні (незважаючи на такий малий вік). У 58% випадків зустріч з „другом" була неприємним сюрпризом, тому що діти зрозуміли, що їх віртуальний друг брехав про себе. Підлітки були здивовані при зустрічі з тими, з ким мали зв'язки по Інтернету в 48% і шоковані в 28%. Причини ті ж самі.

Виконуйте три наведені нижче рекомендації, і використання Інтернету буде для вас безпечним:
Захистіть свій комп'ютер
* Завжди оновлюйте операційну систему.
* Використовуйте антивірусну програму.
* Використовуйте брандмауер.
* Робіть резервні копії важливих файлів.
* Будьте обережними, завантажуючи вміст.
Захистіть себе в онлайні
* Будьте обережними, надаючи особисту інформацію.
* Думайте про те, з ким ви розмовляєте.
* Пам'ятайте, що в Інтернеті не все є надійним і не всі є чесними.
Дотримуйтесь правил
* Ви маєте дотримуватися законів навіть в Інтернеті.
* Пам'ятайте, що в Інтернеті ви повинні піклуватися про інших так само, як про себе.

SOS у морі Інтернету from НБУ для дітей

День європейських авторів

 День європейських авторів — це ініціатива Європейської комісії, започаткована у 2023 році з метою відновити зв’язок молодих поколінь із читанням книг і допомогти їм відкрити для себе розмаїття європейської літератури. Понад 1000 шкіл, бібліотек і книгарень долучилися до ініціативи у березні 2023 року.

День європейських авторів відзначають 25 березня 2024 року в усіх 40 країнах Креативної Європи, зокрема і в Україні!

Наша бібліотека також доєдналася до цієї події. Методико-бібліографічний відділ Южненської публічної бібліотеки провів захід під назвою "Планета загублених шкарпеток". 

Учнів 4-х класів ліцею №3 познайомили з творчістю письменників з України, Чехії та Польщі. 

Чи замислювалися ви, куди іноді зникають шкарпетки, які ми носимо? Чому їх ніде не вдається знайти і яка доля спіткає загублені шкарпетки. Автори запропонованих книжок також пофантазували на цю тему. Результат ції фантазій - до вашої уваги.

НАШІ НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

 Щоденник Анни Франк. Графічна адаптація. – Київ : Видавництво, 2020. – 152 с. : іл.

Це історія на всі часи. Кожне нове покоління відкриває її для себе заново. «Щоденник Анни Франк» не має аналогів. Юним і дорослим читачам він дарує дивовижний дух дівчинки, якій довелося пережити найбільші жахи, що їх бачив сучасний світ. Але їй вдалося залишитися переможно і зворушливо людяною. Адаптоване Арі Фолманом, ілюстроване Давидом Полонським, авторизоване «Фундацією Анни Франк» у Базелі, перше графічне видання «Щоденника» містить чимало цитат з оригіналу. Залишаючись вірним йому, воно пропонує незвичайні візуальні інтерпретації, додає нових значущих шарів та безпосередності цьому класичному твору літератури Голокосту. 

НАШІ НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

Орлова О. Чотири князівни : для мол. шк. віку. - Київ : Портал, 2021. - 64 с. : іл.  

Про доньок Ярослава Мудрого ми знаємо, що всі вони пошлюбилися з європейськими королями. А ким же були вони самі? Авторка цієї книжки уявила, як могло минати дитинство київських принцес. Кмітливі, задерикуваті, грайливі дівчиська — а водночас майбутні правительки, які вчаться князівських чеснот і шанують книжки.

Мамчич О. Овва як бува! Абетка з історії України : для мол. шк. віку. – Київ : Портал, 2021. – 72 с. : іл.

За кожною літерою ховаються важливі слова, а за словами - події, постаті, речі, які зробили Україну саме такою, як ми знаємо. Ця абетка пропонує легке, пізнавальне, веселе знайомство з історичними поняттями і нагоду поговорити з дітьми про знакові явища з історії наших теренів.

НАШІ НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

Книги для дошкільного та молодшого шкільного віку

Кириченко В. Різдво. Книга, в якій схвалася душа : для дошк. та мол. шк. віку. – Київ : Час майстрів, 2021. – 64 с. : іл.

Яка ж це чудова пора - очікування та святкування зимових свят - Нового року, Різдва, Дня Святого Миколая та ін. По всьому світові ці свята зустрічають по-різному, зі своїми традиціями. Маленький хлопчик Миколка, якому випало народитися у Різдво, дуже полюбляв відвідувати бабусю на зимові свята та влітку. І ось, вкотре приїхавши з батьками, хлопцю здалося, що його усі тільки ображають і ніхто його не любить. На щастя, сталося диво, яке переконало Миколу у зворотньому.

Сім святкових бажань. Підслухано та записано від Ісландії до Китаю : для дошк. та мол. шк. віку / О. Давидова, С. Дерманський, Ю. Ілюха та ін. – Харків : Читаріум, 2021. – 128 с. : іл.

Існують книги, які здатні стати справжнім душевним символом зимових свят. Ми підслухали, як справляють зимові свята дітлахи з різних куточків світу, чого бажають та від кого отримують подарунки. Їх чарівні пригоди й теплі родинні історії переповіли для вас провідні українські дитячі письменники, а втілили найяскравіші ілюстратори”. Книга “Сім святкових бажань” – не простий подарунок до свят, а духмяне сторінкове диво, здатне віднести фантазію дитини в найдивовижніші куточки світу!