Говоримо українською правильно

Говорімо правильно: пояснюємо найпоширеніші помилки в українській мові

 Лексичні помилки є найбільш очевидними, але й найбільш вживаними

В українській мові є граматичні, пунктуаційні, орфографічні, стилістичні, лексичні види помилок. Останні — це найбільш очевидні помилки, адже стосуються конкретного слова. 

    Серед лексичних помилок у нашій мові найпопулярніші — суржик, тобто росіянізми, русизми. Їх може помітити і пересічний мовець без фахової освіти, однак все одно ці помилкові слова часто проскакують у нашому мовленні

Попередній слайд

2–2

Наступний слайд

“Плеоназм — використання двох слів, які зазвичай окремо є нормативними, але у поєднанні дублюють значення одне одного. Тому їх теж зараховують до порушення лексичної норми”, — пояснює фахівчиня.  

Наприклад, "колеги по роботі". Очевидно, що колеги — це люди, з якими ви працюєте. Таких випадків є вдосталь.

Попередній слайд

1–2

Наступний слайд

Є і словосполучення, які вже здаються сталими для більшості українців. Однак вони все ж не є правильними. Але це не означає неправильність кожного присутнього в сполуці слова, помилковим є саме їх поєднання.

Це називають лексичною мовною нормою в контексті синтаксичної мовної норми, тобто некоректне поєднання слів. Власне слова “вірний”, “відкривати”, “відноситися” “дані” не порушують мовну норму, а от у певному словосполученні порушують”

Помилкові словосполучення. Фото: Lviv.Media

Поєднання порушень лексичних і синтаксичних мовних норм можна знайти і в фразеологізмах. 

Помилкові фразеологізми. Фото: Lviv.Media

Щоб уникати мовних помилок, рекомендую насамперед зрозуміти джерело помилок. Та все ж не боятися помилятися в мовленні і не лінуватися шукати нормативні відповідники

5 типових помилок в українській мові: як навчитись дітям правильно говорити без надзусиль

 Мова – це те, що ми використовуємо щодня. І в ній, звісно, існують слова та вирази, які викликають найбільше труднощів при вживанні. Кількість мовних помилок, якої допускають у нашому суспільстві, тільки підтверджує, що без запам’ятовування правил української мови нікуди. Анімаційний телеканал ПЛЮСПЛЮС разом із мовознавцем Олександром Авраменко у межах серії мультфільмів «Говоримо українською» визначили 5 типових дитячих помилок.

Протягом – на протязі

Яка різниця у схожих, на перший погляд, висловах «протягом» і «на протязі»? У якому випадку легко застудитися, а коли мова йде про час? Зараз розберемося. Коли мова йде про проміжок часу, який витрачаємо на певну справу, ми вживаємо слово «протягом» чи «впродовж», наприклад, протягом години, дня, вечора. А якщо маємо на увазі протяг, різкий струмінь повітря, що задуває у приміщення, то говоримо «на протязі». Запам’ятати це правило допоможе промовистий приклад: «Якщо протягом години стояти на протязі, то можна застудитися».

Білет чи квиток

Чому контролеру не треба показувати білет і чому ви ніколи не витягнете на іспиті квиток? Бо слова «білет» і «квиток» не є синонімами. Білет – це картка з запитаннями на іспиті або картка з даними для лотереї. Зазвичай вживають у словосполученнях: екзаменаційний білет, лотерейний білет. Квиток – це картка для проїзду, або картка, яку купують для відвідування закладу. Крім того, квиток може бути документом, що засвідчує приналежність до певної організації. Наприклад, «студентський квиток».

Усміхатись чи посміхатись

Зараз ти усміхаєшся чи посміхаєшся? Що саме роблять люди на портретах – посміхаються чи усміхаються? Якщо вираз обличчя людини доброзичливий, лагідний, ласкавий, то вона усміхається. А якщо людина глузує чи кепкує, то вона посміхається. Тож запам’ятайте: м’яка та ніжна – усмішка, а глузлива й скептична – посмішка.

Заставляти чи примушувати

Чому не можна заставити Святого Миколая дарувати цукерки, але можна заставити кімнату? Слова «заставляти» та «примушувати» в українській мові мають кардинально різні значення. «Заставляти» вживають із двома значеннями: заставляти річ у ломбарді, тобто під заставу кредиторові, або заставляти приміщення якимись предметами, наприклад, меблями. А примушують когось щось робити. Запам’ятайте приклад: після того, як я заставив кімнату іграшками, мама змусила мене прибирати.

Яблучний чи яблуневий

Чому неможливо напитись яблуневим соком та побудувати шафу з яблучних дощок? Прикметник «яблучний» уживають стосовно яблука – плода. Наприклад, яблучний сік, яблучна кислота, яблучний сироп. А прикметник «яблуневий» стосується саме дерева – яблуні. Тому помилково говорити «яблучний цвіт», правильно – «яблуневий цвіт». Запам’ятайте, яблуневий – той, що стосується яблуні, а яблучний – яблука.

Навчитись дітям говорити правильно без надзусиль допоможе мультфільм «Говоримо українською». Мультики здатні поєднати приємне з корисним і навчити дітей правильного використання слів та мовних конструкцій, одночасно розважаючи. Допомогти позбутися помилок у спілкуванні, надихнути якомога більше не лише маленьких українців, а і їхніх батьків розмовляти рідною мовою. Мультфільм «Говоримо українською» йде по буднях о 07:25 на телеканалі ПЛЮСПЛЮС.

А от як всією сім’єю лагідно перейти на українську мову дивіться за посиланням.

​7 ПОШИРЕНИХ ПОМИЛОК В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Ми всі часом помиляємося, мимоволі вживаємокальки з російської мови чи неправильно наголошуємо слова. І не дивно! Ще Вольтер у свій час сказав: "Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя".

Деякі помилки трапляються надто часто. Пропоную звернути на них увагу та намагатися їх уникати.

1."Нажаль"

Коли знову сумніватиметеся, писати разом чи окремо ці два слова, згадайте, що між ними можна вжити ще одне слово: "на превеликий жаль". Таким чином, можливо, Вам легше буде запам'ятати, що ми їх завжди пишемо окремо!

2."Будь-ласка" 

Це теж два слова, вони пишуться окремо і без дефіса.

3."Згідно інструкції", "відповідно з", "у відповідності з ...", "згідно до..." – це все помилкові конструкції.

Українською правильно буде: відповідно до і згідно з.

4."На протязі року" –  калька з російської мови.

5."Заключається"

В українській мові такого слова взагалі немає, тому контракти укладають (заключають), проблеми полягають (заключаються), когось обіймають (заключають в обійми)...

6.Їх чи їхнього?

На жаль, під впливом російської мови все частіше їх вживається не у властивому значенні. Насправді, їхній – це присвійний займенник (відповідає на питання "чий?"),  а їх – це форма родового і знахідного відмінка від особового займенника вони (відповідає на питання "кого?", "чого?", "що?").

7."Приймати учаcть" 

Приймати – це взагалі одне з тих слів, які у нас дуже часто вживають неправильно. Зокрема, треба говорити: брати до уваги, брати до серця, брати до відома, а у нас багато людей вживають у цих словосполученнях слово приймати.