НЕСТОР ЛЕТОПИСЕЦ - ОТЕЦ ДРЕВНЕРУССКОЙ ИСТОРИИ И СЛОВЕСНОСТИ

Расцвет Древнерусского государства: Владимир Великий

Владимир Святославич Великий Святой

Великий князь Киевский, политический и религиозный деятель, вошедший в историю православия как «равноапостольный» князь; придал христианству на Руси статус государственной религии. Известен также как "Креститель Руси". Сын великого князя Киевского Святослава I Игоревича, который при разделе своего княжества посадил Владимира княжить в Новгороде по просьбе новгородцев в 969 году.

Основний закон нашої країни

Конституція — це дуже важливий документ державного значення. Конституція України — це основний закон України; положення, викладені там, регламентують основні правила суспільних відносин у межах держави, роботу всіх органів влади й суспільних організацій, визначають трудове право тощо.

Конституція — це дуже важливий документ державного значення. Конституція України — це основний закон України; положення, викладені там, регламентують основні правила суспільних відносин у межах держави, роботу всіх органів влади й суспільних організацій, визначають трудове право тощо.

24 жовтня 1990 року Верховна Рада Україна прийняла постанову «Про Комісію з розробки нової Конституції Української СРСР». Комісія підготувала Концепцію нової Конституції, що була ухвалена Верховною Радою 19 липня 1991 року, а також схвалена всеукраїнським референдумом, що відбувся 1 грудня 1991 року. Підготовлена комісією Концепція стала основою для підготування нової Конституції України.

Невдовзі після цього конституційний процес загальмувався через початок виборів до Верховної Ради України, а потім вибори президента України.

Кінцевий текст Конституції був прийнятий Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Ця подія — результат такого довгоочікуваного компромісу між різними політичними силами держави. Оскільки було прийнято нову Конституцію, утратила чинність Конституція України 1978 року.

Конституцію 1996 року було прийнято Верховною Радою України від імені народу — носія суверенітету та єдиного джерела влади в країні. Тільки український народ має виключне право визначати й змінювати конституційний устрій нашої держави, і це конституційне право не може бути узурповане ані державою, ані політичними партіями, ані будь-якими державними органами чи посадовими особами. За Конституцією, держава відповідає перед людиною за свою діяльність. А основою діяльності держави має бути утвердження прав і свобод людини.

Конституція 1996 року визначає Україну як суверенну, незалежну, демократичну та правову державу. Відповідно до Конституції влада народу здійснюється або шляхом прямого волевиявлення народу на референдумах, або через органи державної влади та місцевого самоврядування. Конституція закріплює екологічні норми, право володіння землею, особливості економічної діяльності, політичні й релігійні свободи й багато іншого. Основний закон зобов'язує державу сприяти єднанню та розвитку української нації, її історичної свідомості, культурних традицій, релігійної та мовної самобутності всіх корінних народів та національних меншин нашої держави. Важливим питанням також є забезпечення національно-культурних і мовних потреб тих українців, які з різних причин проживають за межами України.

Відповідно до Конституції, зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів та безпеки. Конституція закріплює рівність громадян перед законом, відкидає можливість привілеїв або обмежень за расовими, політичними, релігійними й іншими переконаннями, статтю або соціальним походженням, забороняє втручання в особисте життя людини, збирання та зберігання конфіденційної інформації без згоди громадян, регламентує багато іншого.

ФЕСТИВАЛЬ ПРИЧЕРНОМОРСКИХ КУЛЬТУР