22 травня – річниця перепоховання поета. Великому Українцю присвячено!!!!

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий...

Т. Г. Шевченко

Здається, що про українського пророка нам вже все відомо: як і коли, де та з ким, за що і навіщо... Написано сотні книжок, ще більше наукових праць, знято телевізійні передачі, зібрано величезну кількість матеріалів, скликано немало круглих столів для обговорення та дискусії. Але то і є особливість генія – його життя та творчість не піддається 100 відсотковому вивченню та повному і кінцевому дослідженню. Завжди лишатиметься щось невідоме та загадкове, іноді містичне, навіть для вузького кола дослідників...

Вінцем життя поета стала його смерть, зокрема події, що стосуються перепоховання на схилах Дніпра. Місця, яке було зазначено у відомому "Заповіті". Мало кому відомі факти постають перед нами у новому світлі. Ми знову й знову дізнаємось та переосмислюємо невідомі сторінки з життя та творчості Т.Г. Шевченка. І врешті, не перестаємо захоплюватись невичерпним колодязем творчості, прагнень та любові поета до рідної України...

22 травня 1861 року був перепохований Тарас Григорович Шевченко на березі Дніпра близь м. Канів, і, таким чином, виконано його заповіт. Молодь надавала цьому великого значення, оскільки це була перша зустріч поета з народом і цей день перетворився на свято.

Пропонуємо добірку фотодокументів з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного.

ДЕНЬ ЄВРОПИ В УКРАЇНІ

С 2003 года в третью субботу мая на Украине отмечается День Европы в соответствии с Указом Президента № 339/2003 от 19 апреля 2003 года. Главной целью данного праздника является демонстрация стремления к сближению со странами Европейского союза в связи с планами Украины вступить ЕС. Вообще День Европы отмечается Евросоюзом 9 мая, а отправной точкой на пути к установлению этого праздника считается Декларация Шумана. 9 мая 1950 года в Париже министр иностранных дел Франции Робер Шуман призвал Францию, Германию и другие европейские страны объединить их угольную и сталелитейную отрасли промышленности (основы наращивания военной техники) и отдать их в управление новой наднациональной структуре. Это стало «краеугольным камнем» Европейской федерации. Благодаря объединению экономических усилий и распределению достигнутых результатов европейские страны избежали накопления военного могущества друг против друга, что и обеспечило мир в Европе. Сам же праздник на Украине был задуман и как день, когда жители страны должны отмечать день общих ценностей, общей истории всех наций континента. По традиции последних лет, к этому празднику были приурочены различные мероприятия: презентации европейских стран с выставками и дегустациями традиционных блюд, эстрадные концерты с участием украинских и европейских исполнителей, которые проходили на главных площадях всех крупных украинских городов. Кстати, в 1887 году в Закарпатье (которое тогда находилось в составе Австро-Венгрии) в Верхнетисянськой котловине на правом берегу Тисы был установлен двухметровый геодезический знак, обозначающий географический центр Европы.

День Європи в Україні from lugcpo

Артур Конан Дойл

ВІТАЄМО ЗІ СВЯТОМ ПЕРЕМОГИ!!!

Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього

Кожного року, у ці травневі дні, дух Перемоги витає над оновленою, омитою сльозами й росами, відбудованою людськими руками землею. Минають роки, змінюються покоління. Настане той час, коли зовсім не залишиться живих ветеранів війни - творців історії, але зостанеться пам'ять про них, про їхні подвиги, про ту страшну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо та горе. Від нас усіх залежить, щоб це залишилося в пам'яті прийдешніх поколінь, щоб жах знову не повторився.

Жива людська пам'ять не старіє з роками, не тьмяніє. Вона стукає в наші серця дзвонами Хатині, попелом концтаборів, солдатськими обелісками. І поки існуватиме рід, існуватиме і пам'ять, бо без неї немає майбутнього. Перемога - відродження, оновлення, повернення до життя — те, що несе світові весна…

У рожевому цвітінні садів ми стрічаємо 69-ту весну, що пливе над світом, мов Великдень. Сонце придивляється до її кольорів, теплом огортає все живе, безкрайній рідний край. Пам’ять... 69 років... Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв і зі сторінок книг, її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

Вже майже сім десятиріч відділяє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато, а для людини — це майже все життя. Та люди самі творять історію. Відірвімось у ці дні від своїх буденних клопотів і суєти, згадаймо тих, кого немає з нами, хто навічно залишився молодим, визволяючи наш рідний край від ворога. Нехай сьогодні і завжди в кожній сім'ї панують мир, благополуччя і злагода.




Невимовно тяжких втрат зазнали народи світу у тій страшній воєнній круговерті, що розметала, понівечила і розтоптала мільйони людських доль. Росія, Україна, Польща, Югославія, Китай, Німеччина… Це справді була трагедія.

69 років відділяє нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найстрашнішої і найкровопролитнішої в історії людства війни. Але безсмертний подвиг переможців, які відстояли свободу і незалежність своєї Вітчизни, очистили рідну землю від чужоземної навали, принесли свободу народам поневоленої Європи, світу не підвладний часу.

Низький Вам уклін, Ветерани-герої,
 За сльози, що Вами утерті,
 За те, що Ви нас закривали собою
 І світ рятували від смерті.

За те, що Вам волю вдалось повернути –
 Ніхто не забутий, ніщо не забуте!







Подяка довічна за подвиги Ваші,
 Усім, хто упав, хто підвівся.
 Всі вдячні Вам щиро – молодші і старші,
 І ті, хто ще не народився.

Й тому, що малеча всміхатися буде –
 Ніхто не забутий, ніщо не забуте!







За довгі дороги, що пройдено Вами,
 Заради життя, сонця в квітні,
 За все, що не скажеш скупими словами,
 Велике спасибі Вам, рідні.

За слово „герой”, нині смислу набуте –
 Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

За хліб запашний і за ранки казкові,

 За райдуги, посмішки неньки,

 За зорі вночі і пісні колискові –

 Уклін до землі Вам низенький.

За світле майбутнє, що Вами здобуте –

 ніхто не забутий, ніщо не забуте!

Наталя Ганжела

Вічна пам'ять тим, хто не повернувся з тієї війни! „Вічна пам'ять героям”... 

ЗІ СВЯТОМ ВАС, ДОРОГІ ВЕТЕРАНИ!