ВІТАЄМО ЗІ СВЯТОМ ПЕРЕМОГИ!!!

Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього

Кожного року, у ці травневі дні, дух Перемоги витає над оновленою, омитою сльозами й росами, відбудованою людськими руками землею. Минають роки, змінюються покоління. Настане той час, коли зовсім не залишиться живих ветеранів війни - творців історії, але зостанеться пам'ять про них, про їхні подвиги, про ту страшну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо та горе. Від нас усіх залежить, щоб це залишилося в пам'яті прийдешніх поколінь, щоб жах знову не повторився.

Жива людська пам'ять не старіє з роками, не тьмяніє. Вона стукає в наші серця дзвонами Хатині, попелом концтаборів, солдатськими обелісками. І поки існуватиме рід, існуватиме і пам'ять, бо без неї немає майбутнього. Перемога - відродження, оновлення, повернення до життя — те, що несе світові весна…

У рожевому цвітінні садів ми стрічаємо 69-ту весну, що пливе над світом, мов Великдень. Сонце придивляється до її кольорів, теплом огортає все живе, безкрайній рідний край. Пам’ять... 69 років... Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв і зі сторінок книг, її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

Вже майже сім десятиріч відділяє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато, а для людини — це майже все життя. Та люди самі творять історію. Відірвімось у ці дні від своїх буденних клопотів і суєти, згадаймо тих, кого немає з нами, хто навічно залишився молодим, визволяючи наш рідний край від ворога. Нехай сьогодні і завжди в кожній сім'ї панують мир, благополуччя і злагода.




Невимовно тяжких втрат зазнали народи світу у тій страшній воєнній круговерті, що розметала, понівечила і розтоптала мільйони людських доль. Росія, Україна, Польща, Югославія, Китай, Німеччина… Це справді була трагедія.

69 років відділяє нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найстрашнішої і найкровопролитнішої в історії людства війни. Але безсмертний подвиг переможців, які відстояли свободу і незалежність своєї Вітчизни, очистили рідну землю від чужоземної навали, принесли свободу народам поневоленої Європи, світу не підвладний часу.

Низький Вам уклін, Ветерани-герої,
 За сльози, що Вами утерті,
 За те, що Ви нас закривали собою
 І світ рятували від смерті.

За те, що Вам волю вдалось повернути –
 Ніхто не забутий, ніщо не забуте!







Подяка довічна за подвиги Ваші,
 Усім, хто упав, хто підвівся.
 Всі вдячні Вам щиро – молодші і старші,
 І ті, хто ще не народився.

Й тому, що малеча всміхатися буде –
 Ніхто не забутий, ніщо не забуте!







За довгі дороги, що пройдено Вами,
 Заради життя, сонця в квітні,
 За все, що не скажеш скупими словами,
 Велике спасибі Вам, рідні.

За слово „герой”, нині смислу набуте –
 Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

За хліб запашний і за ранки казкові,

 За райдуги, посмішки неньки,

 За зорі вночі і пісні колискові –

 Уклін до землі Вам низенький.

За світле майбутнє, що Вами здобуте –

 ніхто не забутий, ніщо не забуте!

Наталя Ганжела

Вічна пам'ять тим, хто не повернувся з тієї війни! „Вічна пам'ять героям”... 

ЗІ СВЯТОМ ВАС, ДОРОГІ ВЕТЕРАНИ!