Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

 

Щороку 30 серпня у світі відзначається Міжнародний день жертв насильницького зникнення, або День зниклих безвісти

День зниклих безвісти встановлено згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 65/209 від 21 грудня 2010 року, за активної підтримки міжнародних правозахисних організацій та Міжнародного комітету Червоного Хреста. Щороку 30 серпня Міжнародний комітет Червоного Хреста нагадує світовій спільноті про право родичів людей, які зникли безвісти знати про долю близьких — це одне з головних положень міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно діє незалежно від того, коли і за яких обставин людина зникла безвісти. З моменту повномасштабного вторгнення практика насильницьких зникнень стала однією з розповсюджених методів залякування громадян на тимчасово окупованих територіях.

Насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону. До насильницьких зникнень зазвичай удаються як до стратегії насадження у суспільстві атмосфери терору. Зазвичай насильницькі зникнення супроводжуються жорстокими тортурами, приниженням людської гідності затриманих, а закінчуються смертю.

Цей день в історії України

17 червня 2015 року Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень і зобов’язана дотримуватися її положень. З метою забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень та членів їхніх сімей, забезпечення державної підтримки таких осіб та членів їхніх сімей, підвищення ефективності заходів з їх встановлення та розшуку Президент України Володимир Зеленський підписав Указ від 11.11.2020 № 495/2020 «Про заходи щодо захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей». Держава зобов’язана вжити всіх можливих заходів для розшуку особи, зниклої безвісти, а з метою забезпечення координації діяльності державних органів, уповноважених на облік та/або розшук осіб, зниклих безвісти створено Комісію з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин — постійно діючий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України.

Станом на липень 2022 року більш ніж 7000 українських військових зникли безвісти, із них у російському полоні перебуває близько 20−25%. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що цей день для нашої країни є не просто датою, на жаль, він став реальності для багатьох українських сімей.

«На жаль, для України це не просто дата, а реальність для тисяч сімей, чиї родичі стали жертвами насильницьких зникнень. Точну кількість таких випадків наразі в Україні підрахувати неможливо. Держава повинна домогтися того, щоб доля кожної людини, постраждалої внаслідок війни була відомою, якою б ця правда не була — це і є наш обов’язок», — йдеться у повідомленні.

Як діяти у випадках пошуків зниклих людей?

1. Заяву про розшук особи, зниклу безвісти, з зазначенням інформації, що може сприяти розшуку такої особи, необхідно подати до відповідного територіального органу Національної поліції України.

2. Таку заяву може подати родич такої особи, представник військового формування, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, об'єднання громадян або будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення. Також відповідна заява може бути подана Комісією, якщо зазначені особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи.

3. Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Реєстру в порядку, передбаченому цим Законом, протягом 24 годин після отримання Комісією від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи.

4. На підставі інформації, отриманої від Національної поліції України, Комісія надає висновок про місцеперебування особи, зниклої безвісти, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місце поховання чи місцезнаходження останків такої особи та не пізніше ніж у триденний строк з дня затвердження висновку направляє його заявнику.

Як не стати жертвою насильницького зникнення?

Ми знайшли декілька практичних порад, яких краще намагатися дотримуватися.

— Обов'язково попереджайте рідних про місце та час свого актуального місця перебування. Якщо це можливо, домовтеся, щоб пізно ввечері хтось зустрів вас.

— Не створюйте провокаційної зовнішності, сховайте ланцюжки, великі сережки, прикраси, смартфон.

— Тримайтеся подалі від малолюдних та небезпечних місць.

— Оминайте арки, підземні переходи, темні двори.

— Якщо вас хтось переслідує — кричіть! Не бійтеся незручних ситуацій, краще перестрахуватись!

— У разі виникнення загрози, стукайте у двері та вікна магазинів і квартир, розташованих у доступному місці!

Пам’ятайте, що жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.

Координаторка груп родин військовополонених Медійної ініціативи за права людини Олена Бєлячкова зазначала, що в Україні зараз, за різними даними, від 24 до 34 тисяч зниклих безвісти.

Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко розповідає, що 60-65% зниклих безвісти українців перебувають у полоні

 Про це пресслужба Офісу Омбудсмана повідомляє на сторінці у Фейсбуці, що «За даними державного порталу розшуку дітей «Діти війни», станом на 5 серпня 2023 року в Україні вважаються зниклими – 1074 дитини.