НАШІ НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

Батуринський архів  та інші документи з історії українського гетьманства 1690-1709 рр. – Київ : Кліо, 2021. – 344 с.

З історичних причин на сьогодні переважна більшість документів з історії України XVI–XIX ст. зберігається в архівах Росії, до яких українські дослідники не мають доступу. Тож на сьогодні стоїть нагальна потреба донести ці документальні скарби до наших фахівців та усіх, хто цікавиться українською минувшиною, адже їх дослідження дозволить глибше зрозуміти цей драматичний період історії Української держави та засвоїти його уроки.
До  книжки  увійшли  документи,  що  стосуються  історії  Українського гетьманства 1690-1709 рр., зокрема корпус так званого Батуринського архіву, вивезеного О. Д. Меншиковим з гетьманської резиденції під час її знищення в 1708 р.  

 Документи являють собою вхідну канцелярію гетьмана Івана Мазепи  —  єдиний  гетьманський  архів  кінця  XVII – початку XVIIІ ст., що дійшов до наших днів. Крім того представлені оригінали і копії універсалів І.Мазепи, які не відомі широкому загалу. Видання стане у пригоді українським поціновувачам та дослідникам історії.  

Бовуа Д. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793-1914 рр.

- Київ : Кліо, 2020. – 872 с.

Книжка видатного французького історика-славіста Даніеля Бовуа присвячена історії Правобережної України — Київщини, Волині й Поділля – у складі Російської імперії (1793–1914).

У центрі авторської уваги — боротьба між російським самодержавством та польськими елітами за панування в цьому регіоні, зокрема, за контроль над українським селянством. Автор показує складнощі входження колишніх земель Речі Посполитої в імперію Романових, пояснює, чому польська землевласницька аристократія усупереч зростанню російського націоналізму залишалася аж до 1917 р. привілейованою і успішною групою; висвітлює драматичну долю майже забутих істориками «проміжних» категорій населення, які не вписалися в жорстку станову ієрархію російського суспільства. Доводячи нереалістичність усіх проєктів як полонізації, так і русифікації основної маси населення Правобережжя, автор подає формування української нації як закономірний продукт історичних умов, що склалися на цих теренах. 

Дєдик О. Чортківська офензива: найуспішніша операція Галицької армії. – Львів : Астролябія, 2020. – 416 с.

Чортківська офензива 7–28 червня 1919 року вписана золотими літерами у воєнну історію України. Розбита і морально пригнічена, позбавлена боєприпасів і загнана у невеликий закуток батьківщини Галицька армія несподівано розбила й змусила відступати супротивника, який чисельно переважав і був значно краще матеріально забезпечений. Піднесення, яке огорнуло українське суспільство Галичини на звістку про перемогу під Чортковом і подальші успіхи рідного війська, сучасники справедливо порівнювали з Великоднем. Пропонована книга є результатом більш ніж чвертьстолітнього вивчення цього феномену. На підставі широкого спектру джерел із наголосом на численні архівні документи української та польської сторін ретельно відтворено та проаналізовано перебіг бойових дій у тісному взаємозв'язку з тогочасними міжнародними відносинами та складним воєнно-політичним становищем України. 

Галущак М. За пів кроку до перемоги. Військове будівництво та операції Галицької Армії в 1918 – 1919 роках. – Львів : Апріорі. 2020. – 280 с. : іл.

З-поміж значної кількості літератури про Західно-Українську Народну Республіку ця книга є унікальною. Адже вона поєднала наукове дослідження історії Галицької Армії та особистий досвід автора, здобутий під час сьогоднішньої російсько-української війни на Донбасі. Михайло Галущак проводить численні історичні паралелі у війні з Польщею століття тому й сучасною війною з Росією.

Основою праці стала захищена кандидатська дисертація на тему «Військово-політична думка ЗУНР/ ЗОУНР (листопад 1918 р. – липень 1919 р.)». Проаналізовано питання розбудови збройних сил, розподілу повноважень ключових органів державного керівництва та військового командування. Розглянуто найважливіші воєнні операції армії галицької республіки – і ті, які були втілені, й ті, яким судилося залишитись у планах. Окреслено альтернативні варіанти перебігу польсько-української війни 1918–1919 рр., вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на еволюцію стратегії збройної боротьби. Автор уперше в історіографії обґрунтував доцільність використання терміна «Українське Військо» щодо збройних сил ЗУНР. 

Чорна С. З братами не воюють. – Київ : Прометей, 2021. – 112 с. : іл.

Історичні витоки російської агресії проти України, основні причини та наслідки чисельних війн Володимиро-Суздальського князівства - Московського князівства - Російської імперії - Російської Федерації проти Києва - така головна тема пропонованого видання.

Авторка, оглядач газети Верховної ради України «голос України» Світлана Чорна, аналізуючи україно-російські військові та політичні взаємини протягом століть, називає російську агресію, спрямовану проти української державності та українства як такого, не регіональним конфліктом, а проявом протистояння. Віроломний напад РФ на Україну, анексія Криму та війна на Донбасі позиціонують Росію як державу-агремора і спонсора міжнародного тероризму. До книги увійшли статті, надруковані в газеті Верховної Ради України "Голос України".