НАШІ НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

 Добірка книг, пов'язаних однією тематикою: історією України. В цій історії були світлі, героїчні часи, та були й страшні, жахливі події. Та без усвідомлення всіх історичних подій - від давніх давен по теперішній час - неможливо називатися нацією, неможливо називатися українцями.   

 Пєтков С. Князь Святослав. - Київ : АртЕк, 2020. - 208 с.

Нариси происвячені постаті видатного правителя і полководця князя Святослава І Славного. 

Версії й загадки, міфи і легенди - з мороку століть з'являється легендарна постать великого лицаря князя Святослава. 

Дорошко М. Історія України. Події. Постаті. Явища. - Київ : Саміт-книга, 2021. - 472 с.

Відомий український історик Микола Дорошко висвітлює ключові події в історії української держави з найдавніших часів до нашого часу, а також вимальовує літературні портрети видатних діячів у контексті історії України. 

 Громенко С. Скоропадський і Крим: від протистояння до приєднання. - Київ : Наш Формат, 2021. - 352 с. : іл.

Чий Крим зараз і кому він має належати в майбутньому? Яким мусить бути статус півострова: незалежна держава, член союзу або суб’єкт федерації, автономія чи регіон під іноземним протекторатом? Кому має належати право управління Кримом — етнічній більшості чи корінним народам? Як Україні поводитися з півостровом — дати йому якнайширші повноваження чи запровадити пряме керування з Києва, умовляти кримців добрим словом чи запровадити безжальну економічну блокаду? 

Ні, це питання не з порядку денного 2014 року після російської анексії Криму — вони постали перед Україною ще сто років тому. 

Понипаляк А. Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука. - Київ : Наш Формат, 2021. - 256 с. : іл.

Є люди-епохи, а є люди — кілька епох. Такою особистістю був останній командир УПА Василь Кук. Він народився до Першої світової, пережив лихоліття Другої світової, розквіт і згортання діяльності УПА, потрапив у радянський полон і разом з Україною отримав омріяну свободу в 1991-му. Як сімейна скрута вплинула на його погляди? Коли він загорівся ідеєю збройної боротьби? Як пережив смерть братів Ілька й Іларія, яких стратили за українську державність? Як вибудовував мережу ОУН у Дніпропетровську й перебував у підпіллі на Волині й Галичині? Як продовжував тиху боротьбу в 1970–1980 роки й отримав «друге дихання» після незалежності? На всі ці питання відповідає історикиня Аліна Понипаляк. 

Касьянов Г. Розрита могила. Голод 1932 - 1933 років у політиці, пам'яті та історії. - Харків : Фоліо, 2020. - 298 с.

 Георгій Касьянов (нар. 1961 р.) — український історик, доктор історичних наук, професор. Стажувався і викладав в університетах Європи, США, Канади, Австралії, Японії. Автор близько двохсот наукових розвідок.

Саме про те, як представлений Голодомор в історіографії, політиці, пам’яті, міжнародних відносинах, внутрішньополітичній боротьбі в Україні, — ця книга. Автор задається питанням, наскільки професійний історик може бути незалежним від впливу політики і настроїв суспільства. Політика впливає на історіографію чи історіографія на політиків? Як формується і чи змінюється історична пам’ять під дією сучасних політичних процесів? Ці та інші питання розглядаються на прикладі становлення та поширення історичного образу Голодомору 1832—1933 років в Україні.

Мейс Дж. Україна: материалізаця привидів. - Київ : Кліо, 2021. - 688 с.

Титанічна праця Джеймса Мейса — відомого американського дослідника історії України, видатного громадського діяча - присвячена розкриттю цілісності, повноти історичної правди про найжахливіші сторінки тоталітарного минулого, яке до сьогодні паралізує політичне, економічне, освітнє, морально-етичне життя українського соціуму. У статтях, поданих у цьому виданні, проведено ґрунтовний аналіз причин невдач національно-визвольних змагань українців на початку XX століття, розкрито страхітливу механіку тоталітарної сталінської машини влади. 

Автор, яскравий науковець західного стандарту, обстоює істину про штучність та антиукраїнську спрямованість одного з найбільших геноцидів в історії — Голодомору 1932-1933 років, документально підтверджує нерозривний взаємозв'язок між минулим, теперішнім і майбутнім України, який характеризується прагненням до державної незалежності, соціального прогресу. Він доносить до нас голос покоління наших співвітчизників, які розповідають, як нищилася українська нація-держава, розкриває характер, масштаби і причини здійснюваної Кремлем терористичної політики щодо України.

У збірці також уміщено статті про больові точки нинішнього часу: становлення громадянського суспільства, економічні, політичні, культурні, освітні проблеми, висвітлені на основі величезної фактологічної бази з історичної перспективи. Виведення України з «постгеноцидності», із «зачарованого кола ідола» — єдина нагально необхідна програма реформ для народу і держави, яку окреслює у своїх статтях автор.

Кіпіані В. Дисиденти. - Харків : Віват, 2021. - 352 с. : іл.

 Збірник інтерв’ю Вахтанга Кіпіані з дисидентами — це розмови з тими, хто підважував фундамент, на якому трималася в’язниця під назвою Радянський Союз. Люди, які кидали виклик системі, були дуже різні — і за віком, і за переконаннями, і за статтю, і за національністю.

Баліс Ґаяускас, який відбув 37 років у неволі, а в уже незалежній Литві очолив Службу безпеки; Калью Мятік, звинувачений свого часу в антирадянській діяльності в лавах підпільного Демократичного руху Естонії; Мустафа Джемілєв, який боровся за права кримських татар; Левко Лук’яненко, член-засновник Української Гельсінської спілки; Надія Світлична, учасниця руху шістдесятників, правозахисниця й журналістка…

Двадцять дисидентів, розмови з якими висвітлюють безліч питань, що не втрачають актуальності й сьогодні. Маємо чути правду й пам’ятати: свобода — це та вакцина, ефективність якої не слабшає з часом.

Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду.