"16 днів проти насильства "

Щорічно, з 25 листопада до 10 грудня включно, в Україні проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Тисячі громадян, державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують свої зусилля заради об’єднуючої мети – підвищити розуміння та обізнаність співвітчизників про всі форми насильства.

З метою привернення уваги учнівської молоді до проблем подолання насильства в сім’ях, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок, жорстокого поводження з дітьми, формування в свідомості школярів нетерпимого ставлення до насильства, рекомендуємо у закладах загальної середньої освіти організувати та провести онлайн-заходи, присвячені таким датам:

•  25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

•  1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

•  2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

•  3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

•  5 грудня – Міжнародний день волонтера;

•  6 грудня – Ушанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

•  10 грудня – Міжнародний день прав людини.

 

16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА: ЧАС ДІЯТИ ЗАРАЗ

Щороку 25 листопада розпочинається міжнародна акція «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства». Метою акції є привернути увагу до цієї теми та закликати долати будь-які форми гендерно зумовленого насильства.

Агенції ООН, долучені до цієї ініціативи

FAO, ILO, IOM, OHCHR, UN Women, UNESCO, UNFPA, UNHCR, UNICEF, WFP, WHO

Цілі сталого розвитку

Гендерна рівність

Велесова ніч: традиції, обряди і заборони "українського Хелловіну"

Велесова ніч наслідує давні слов'янські язичницькі обряди, присвячуючи їх богові Велесу. Свято відзначається у ніч з 31 жовтня на 1 листопада й вважається слов'янським аналогом Хелловіну.

 

Всесвітній день психічного здоров'я

 10 жовтня з 1992 року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я. Девіз Всесвітнього дня психічного здоров’я – «Психологічне і психічне здоров’я: перша допомога для всіх».

Його метою є скорочення поширення депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості. Адже, згідно статистики від психічних розладів страждає майже 1 мільярд людей у світі; щороку 3 мільйони людей вмирають через зловживання алкоголем; кожні 40 секунд одна людина у світі закінчує своє життя самогубством. 

Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, а провісниками захворювань є стреси. 

В даний час ще одним негативним фактором для психічного здоров’я  населення стала пандемія COVID-19, що порушила звичне життя  мільярдів людей в світі, викликала перебої в наданні медичної  допомоги. 

Вже котрий рік поспіль Україна займає перше місце за  кількістю психічних розладів у Європі. За оцінками фахівців, від  різноманітних нервових розладів страждає кожен третій українець! В умовах війни і довготривалого стресу ця ситуація несе лише негативну тенденцію.

Психічне здоров’я має першочергове значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності кожної окремої людини зробити внесок в життя суспільства.

Психічне здоров’я – це стан душевного благополуччя, яке дає кожній  людині можливість здійснювати власний потенціал, долати звичайні  життєві стреси, плідно працювати. Психологічно здорова людина – це  насамперед людина спонтанна і творча, життєрадісна і весела, відкрита, пізнає себе і навколишній світ не тільки розумом, а й почуттями, інтуїцією.

 У збереженні та зміцненні психічного здоров’я важливе значення має дотримання принципів здорового способу життя. Особливе значення має психогігієна – це комплекс заходів з дотриманням культури між особистих стосунків, уміння керувати своїми емоціями, чергувати працю і відпочинок, створювання сприятливого психологічного клімату у колективі, сім’ї; систематично займатись фізичною культурою, додержуватись раціонального харчування, режиму дня, достатньо спати, позитивно мислити, бути оптимістичним, доброзичливим.

 

5 корисних звичок, для здорової психіки та

поліпшення психічного здоров’я :​

1 Спорт і правильне харчування. Збалансований раціон і помірне фізичне навантаження – запорука міцних судин, нервової системи і сильного імунітету.

2 Глибокий сон не менше 7-8 годин. Сон сприяє швидкому відновленню організму, а відповідно, більшої стійкості до стресових ситуацій.

3 Хобі, заняття за інтересом. Заняття улюбленою справою змушує організм виділяти «гормон радості».

4 Спілкування з цікавими і позитивними людьми! Позитивно налаштована людина заряджає оточуючих енергією!

5 Уміння і можливість виговоритися. Шкідливо приховувати негативні емоції і замикатися в собі. Накопичені з року в рік образи, недомовленість, нерозуміння і стрес можуть вилитися в серйозні психічні розлади, наслідки яких можуть стати незворотними і фатальними.

У разі виявлення в себе ознак погіршення психічного здоров'я рекомендовано звернутися за професійною допомогою до психолога, психотерапевта чи психіатра.

5 причин, чому критично важливо говорити про насильство у сім’ї – пояснює психолог

 Понад 1,1 мільйона жінок в Україні щороку стають жертвами фізичного чи сексуального насильства у сім’ї, такими є дані UNFPA.

У відповідь на цю статистику держава ухвалює нові закони та запроваджує суворіші покарання для агресора.

Однак є те, що може робити кожен із нас – говорити про домашнє насильство у своїй сім’ї, з партнером і дітьми.

Говорячи про це, ми вже діємо проти насильства. І є як мінімум п’ять причин, чому це критично важливо робити.

1

Гендерна рівність в Україні: досягнення та виклики

Навіщо потрібна гендерна рівність, до чого тут дискримінація і що таке «скляна стеля» й «липка підлога».

 

Домашнє насильство, дискримінація на роботі, упереджене ставлення до людей тієї чи іншої статі, – усе це є проявами гендерної нерівності. Сам термін «гендер» в українському суспільстві досі викликає страх або відразу. Це проявляється і через сексизм у медіа та політиці, і через «традиційне» виховання хлопчиків та дівчат, і через упередження при прийнятті на роботу. 

Насильство в сім’ї: знати, щоб уникнути та допомогти

 Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти.

Гендерна рівність в Україні: правтові та соціальні аспекти

Гендерна рівність в Україні гарантована Конституцією, але її реалізація стикається з викликами. Законодавство забезпечує рівні права, можливості та обов'язки для жінок і чоловіків. Хоча Україна демонструє прогрес у зменшенні гендерного розриву, зокрема у політиці та на ринку праці, зберігаються проблеми, такі як гендерно зумовлене насильство та нерівність в оплаті праці, що потребують системних рішень. 

Насильство в родині: причини, види, як звернутися за допомогою

 

Стосунки в сім’ї є однією з найважливіших частин життя кожної людини. Проте нерідко вони приносять біль та розпач. Йдеться про насильство в родині — застосування психологічного тиску або фізичного насильства щодо члена/членів сім’ї. Розглянемо причини й види домашнього насильства та способи отримання допомоги для постраждалих. 

4 червня: День дітей - безневинних жертв агресії

 Світ для життя дітей

19-25 травня: Національний тиждень безбар'єрності в Україні

 

Довідник безбар’єрності - гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Він створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами. Структура Довідника включає в себе чотири розділи: “Складові безбар’єрності”, “Правила мови”, “Словник” та “Безбар’єрний календар”. 

•  Розділ “Складові безбар’єрності” простою та доступною мовою розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, універсальний дизайн тощо. 
•  У розділі “Правила мови” наведені та пояснені принципи безбар’єрної мови – мови, у якій відсутні слова, фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до людини. 
•  У розділі “Словник” зібрані поняття, які некоректно вживати стосовно різних людей. Тут пропонуються варіанти, як говорити правильно і пояснюється, чому саме так. 
•  Розділ “Безбар’єрний календар” розповідає про важливі дати, визначні і пам’ятні дні та пояснює, як їх відзначати, та коли привітання є недоречними.

Переглянути матеріал

  

19-25 травня: Національний тиждень безбар'єрності в Україні

 Створення безбар’єрного середовища — це шлях до суспільства, де кожен відчуває себе комфортно, незалежно від віку, здоров’я або фізичних можливостей. Союз осіб з інвалідністю України наголошує, що безбар’єрність не лише усуває перешкоди, а й формує суспільну культуру поваги до потреб кожної людини. Розглянемо, що включає в себе поняття безбар’єрності та як воно проявляється у повсякденному житті.

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатрського народу

 Історична довідка

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

 Інформаційна довідка

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Методичні рекомендації щодо проведення уроків до Дня
пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатрського народу

 Інформаційні матеріали

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації? Поради психологів для підтримки контакту зі старшими дітьми

В умовах війни підлітки особливо вразливі. Вони вже достатньо дорослі, щоб розуміти, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, щоб впоратися зі своїми емоціями та почуттями.   Зберігайте поради від психологів про те, як сьогодні підтримати свою дитину:

Україна в Другій світовій війні

Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю

 Щороку 5 травня в усьому світі відзначається Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю. Світова спільнота влаштовує заходи для привернення уваги суспільства до проблем людей з інвалідністю, до потреби захисту їхніх прав та гідності. Історія боротьби за права інвалідів почалася 5 травня 1992 року. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн, одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації інвалідів. З того часу подібні заходи проводяться кожне п’яте травня. У цей день важливо памʼятати про необхідність боротися за рівні права та можливості для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних чи розумових можливостей. Люди з інвалідністю щодня стикаються з численними перешкодами, які ускладнюють їхнє життя. Починаючи архітектурними бар’єрами, відсутністю адаптованих транспортних засобів, закінчуючи недостатнім рівнем освіти тощо.

У світі нараховується близько 1 мільярда людей, які мають якусь форму інвалідності, що становить близько 15% населення планети.  В Україні мають інвалідність 2,7 мільйона цивільних осіб та майже 500 тисяч учасників бойових дій. Однак, через повномасштабну війну, на жаль, ці числа будуть лише зростати. Тому державна підтримка людей з інвалідністю, надання належної медичної допомоги, працевлаштування та адаптація робочого місця, повноцінна інтеграція в суспільство є важливою умовою дотримання прав людини, сталого розвитку, миру та безпеки.

Інтернет-ресурси

5 травня – Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю

Міжнародний день боротьби за права інвалідів

Закон України про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні

Закон України про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права людей з інвалідіністю(стислий виклад)

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Національна Асамблея людей з інвалідністю України

Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху “Українське товариство глухих (УТОГ) “

Українське товариство сліпих (УТОС)

Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів»

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю

Інвалідність та порядок її встановлення

Права «людини з інвалідністю»

Якщо права людини з інвалідністю порушені, куди можна звернутися?

В Україні законодавством захищені права та гарантії осіб з інвалідністю

Які трудові права мають особи з інвалідністю

Відомі люди з інвалідністю

Українські спортсмени з інвалідністю – одні із найсильніших у світі у шашках

Абетка толерантності (абетка інклюзивності) – Онлайн-курс “Соціальна сфера: участь громад”

Що означає «особа з інвалідністю»

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється: роз’яснення Держпраці

Як знайти роботу людині з інвалідністю?

Біженці з інвалідністю. Як українцям допомагають в Європі

Турбота про людей з інвалідністю

На шляху до безбар’єрності

Не підходь, не чіпай, телефонуй 101: Правила, що рятують життя

 

Не підходь. Не чіпай. Телефонуй 101. Запам'ятайте ці три "золотих правила" і дотримуйтеся їх. Якщо ви натрапили на щось підозріле, негайно відійдіть подалі на безпечну відстань, зателефонуйте на 101. Ні в якому разі не беріть на пам'ять уламки і фрагменти засобів ураження та не розміщайте їх фото та відео у соцмережах та інших медіа.

Війна та підлітки: вплив та наслідки

Війна та підлітки. Війна – це завжди трагедія, але для дітей, особливо підліткового віку, вона має найбільший руйнівний вплив. Адже їхній світогляд ще формується, емоції гостріші, а психіка більш вразлива.

Результати чисельних досліджень демонструють, що війна надовго залишається у пам’яті дітей та підлітків. Так, наприклад, Мурті та Лакшмінараяна (Murthy and Lakshminarayana) проаналізували всі дослідження про психічне здоров’я дітей, що проводилися в таких зонах збройного конфлікту як Афганістан, Балкани, Камбоджа, Чечня, Ірак, Ізраїль, Ліван, Палестина, Руанда, Шрі-Ланка, Сомалі та Уганда. Вчені дійшли висновку, що психологічні травми, спричинені війною, мають довготривалі наслідки для дитячої психіки. При чому чим довший збройний конфлікт, тим вони серйозніші.

Які це саме наслідки і як війна вже вплинула на українських підлітків?

Проблематика

Незважаючи на те, що війна впливає на дітей так само, як і на дорослих, є ряд певних факторів, які демонструють специфіку цього впливу саме на неповнолітніх. На цьому наголошує клінічна психологиня, професорка Каліфорнійського університету Кріста

Сантанджело. Зокрема, це смерть рідних, втрата домівки, вимушене переселення, розставання з батьками (дітьми можуть тимчасово опікуватися далекі родичі, сусіди, держава (дитячий будинок). Ба більше, чимало дітей залишаються без захисту дорослих і стають — мовою біженців — дітьми без супроводу. Все це надто впливає на подальший розвиток дитини. Крім того, на превеликий жаль, під час окупації неповнолітні часто стають жертвами сексуального насильства, яке травмує психіку дитини, гальмує її звичайний емоційний розвиток. Так, наприклад, за даними ЮНІСЕФ, за півтора роки повномасштабного вторгнення рф майже дві третини дітей в Україні були змушені покинути свої домівки. Деякі з них тікали від війни наодинці, піддаючи себе ризикам жорстокого поводження, викрадення, сексуальної експлуатації та торгівлі людьми.

“Страх, тривога та горе, спричинені насильством, втратою близьких, розлукою з сім’єю та переїздами, продовжують панувати в повсякденному житті дітей, змушуючи їх шукати шляхи подолання травм. Багато дітей, які опинилися в сусідніх країнах, залишаються без доступу до освіти, охорони здоров’я та захисту” — йдеться у повідомленні ЮНІСЕФ.

Прояви та наслідки травми

В свою чергу, арт-психотерапевтка, фахівчиня із соматичного досвіду, яка сертифікована на роботу з дітьми та підлітками Вестчестерським центром вивчення психоаналізу та психотерапії, Міа де Бетюн зазначає, що переживання травми, завданої війною, у дорослих і дітей може проявлятися наступними станами:

·        почуття горя;

·        підвищена тривожність, гіперпильність;

·        шок, завмирання;

·        солідарність перед обличчям спільного ворога — героїзм, відчуття спільної мети;

·        гнів і протидія, агресія;

·        безнадійність, депресія, самоушкодження, суїцидальність.

Втім підлітки можуть відчувати ці стани гостріше, але зазвичай не можуть правильно сформулювати, що вони відчувають. До того ж, їхня природна схильність до непокори та пошуку ідентичності може послабитися, оскільки під час війни найперша потреба — бути у безпеці. Це може призвести до депресії і безцільності, ізоляції та самоушкодження.

Також про наслідки травм для дитячою психіки, спричинених війною зазначають Джоші та О’Доннелл (Joshi and O’Donnell). Серед яких  йдеться про ПТСР, кататонічний синдром, схильність до насильства, схильність до зловживання алкоголем і наркотичними речовинами.

Також деякі фахівці зауважують, що у період війни у підлітків спостерігаються гострі емоційні реакції на те, що відбувається, емоційні перепади, істерики, надмірне збудження тощо. Більш того під впливом драматични подій може втратитися здатність до співпереживання (дереалізації) як захисна реакція психіки. А ті підлітки, які перебувають у безпеці далеко від військових дій, відчувають провину або комплекс того, хто вижив.

Як війна вплинула на українських підлітків?

З початку повномасштабного вторгнення, в Україні було проведено низку досліджень щодо впливу війни на дітей та підлітків. Розглянемо декілька з них.

75% дітей зазнали травматизації психіки на тлі війни

Про це свідчать результати опитування серед батьків неповнолітніх дітей, проведеного Gradus Research у квітні 2022 року. Найрозповсюдженіший симптом — так звані “емоційні гойдалки”, коли настрій швидко і без зовнішніх причин коливається від дуже гарного до надзвичайного поганого і навпаки. Також кожна п’ята дитина має порушення сну, кожна десята — зменшення бажання спілкуватися, нічні кошмари та погіршення пам’яті.

90% опитаних матерів підлітків помітили зміни у психологічному стані дитини

Інше опитування —  в рамках проєкту підтримки українців, що проводиться консультантам Міжнародної психосоціальної організації (International Psychosocial Organisation), продемонструвало, що майже 90% респондентів (матері підлітків від 12 до 16 років), помітили зміни у психологічному стані дитини. Більш того, найчастіші запити, з якими звертаються батьки підлітків до консультантів IPSO, це:

·        замкнутість дитини в собі та її небажання щось робити;

·        повне порушення графіку сну;

·        підвищення агресивності.

Крім того, зустрічаються скарги на вживання алкоголю, самопошкодження та навіть спроби самогубства шляхом вживання великої кількості пігулок. В роботі з підлітками, які разом з батьками звернулися за психологічною допомогою, щоб впоратися з впливом війни, звучать скарги на підвищений рівень тривожності, очікування загрози життю, розлади сну. А також соматичні симптоми, такі як: підвищене серцебиття, проблеми з диханням, відчуття тиску у грудях. Побічно повідомляється про конфлікти з батьками, почуття самотності.

73% українських підлітків найбільше хвилює війна

Всеукраїнське дослідження «Підлітки та їхнє життя під час війни: настрої, цінності, майбутнє», проведене в 2023 році  БФ “Клуб добродіїв” за підтримки Plan International, демонструє, що 73% українських підлітків найбільше хвилює війна. Ба більше, 87% опитаних підлітків зазнали найбільших змін у житті саме під час повномасштабної війни. Серед проблем, пов’язаних із повномасштабною збройною агресією рф, на першому місці страх за життя близьких та своє (38%), невизначеність майбутнього (12%) та відсутність світла/інтернету/зв’язку (11%).  Разом з тим, приблизно третина (29%) взагалі перестали планувати та вирішили визначитися з планами на майбутнє, вже коли закінчиться війна. А 37% серед опитаної молоді стало важче знаходити друзів під час війни. Як показало дослідження, молодь відчуває сильну потребу у підтримці. Попри те, що 89% підлітків зазначають, що отримують підтримку від рідних, майже 60% прагнуть відчувати її ще більше, а 83% хотіли б дізнатися, як самостійно можуть підтримати себе у складні часи.

Чи можливо мінімізувати наслідки?

Останні психологічні дослідження демонструють, що діти, особливо підлітки, мають величезний потенціал життєстійкості. Існують кілька захисних механізмів, найважливішими серед них є: ефективні стратегії подолання труднощів, позитивна система переконань, здорові сімейні стосунки та дружба. Все це дозволяє дітям вирости та стати повноцінними індивідами всупереч отриманим психологічним травмам. Тож, як бачимо, велике значення мають відносини та підтримка. Зокрема, вчасне відреагування батьків на переживання дитиною психологічного стану жертви через прояви захисту та заспокоєння може посприяти процесу усвідомлення дітьми цього стану та  запобіганню психічної фіксації підлітка на потенційно травматичній події, що може відігравати свою позитивну роль у динаміці розвитку постресового травматичного розладу чи інших негативних наслідків. Таким чином, допомога з боку рідних та фахівців сприятимуть підвищенню рівня стресостійкості підлітків в умовах війни. Особливо важливим аспектом є психотерапія, яка сприятиме стабілізації емоційного стану підлітка, допоможе віднайти нові способи переживання травматичного досвіду та розвинути навички саморегуляції та подолання стресу.

Ганна Шубіна

Журналістка HUBZ Inform, експертка з моніторингу та аналітики

Джерело

Через канали, чати та ігри. Хто і як вербує українських підлітків під час війни

Вони вербують українських підлітків і обіцяють гроші за фотографії та геолокацію стратегічних об'єктів й адміністративних будівель. А в Польщі збиралися платити криптовалютою за диверсії на залізничних шляхах, якими мала йти гуманітарна та військова допомога в Україну. Так працюють спецслужби РФ. Українська редакція RFI дізнавалась про популярні методи вербування дітей і про те, як убезпечити їх від ворожого впливу.

 

Наприкінці липня 2023 р. в Польщі викрили російську розвідувальну мережу. Про це повідомила Gazeta Polska. За інформацією Національної прокуратури та Агентства внутрішньої безпеки, це була найбільша російська розвідувальна мережа в історії країни. За звинуваченням у шпигунстві на користь російської розвідки затримали 15 осіб, яким загрожує до 10 років позбавлення волі. Учасники цієї мережі — росіяни, білоруси та українці.

Серед наших співвітчизників були й підлітки. Про цю деталь повідомила українка, яка проживає у Польщі, — голова правління Stand with Ukraine Foundation Наталія Панченко:

— З того, що мені відомо, серед учасників групи були неповнолітні українці. Припускаю, що завербували їх онлайн, і вони просто бігали робили якісь «маленькі задачки» за біткойни. Батьки одного з хлопців, якого тоді затримали, просили їм допомогти, бо не вірили у його причетність до справи, адже, за їх словами, їх син це: «спокійна дитина, мухи не обідить, з хати майже не виходив, за компʼютером сидів». Коли я дізналась, у чому його звинувачують, відмовила. Бо знала, що при затриманні забрали всі його девайси, і розуміла, що якщо раптом його затримали випадково, то скоро випустять, якщо ж не випадково, то мені в цій справі робити нічого.

У травні правоохоронці викрили 17-річного жителя Харківської області, якого ще у січні завербував працівник ФСБ РФ. За його завданнями підліток збирав та передавав інформацію про пересування сил та засобів ЗСУ, що дислокуються у місті Вовчанськ.

А на початку серпня УСБУ в Харківській області затримало двох хлопців 18 та 20 років, які теж були інформаторами та корегувальниками РФ і наводили удари по Харкову.

«Вони переміщувалися по території Харкова на велосипедах і знімали місця, де, на їхню думку, дислокуються українські військовослужбовці. У подальшому фігуранти відмічали ці локації на гугл-карті та відправляли скріншоти з відмітками до свого куратора з РФ. Співробітники СБУ затримали обох учасників групи «на гарячому» під час збору даних про дислокацію одного з підрозділів Сил оборони», — говорить речник управління СБУ в Харківській області Владислав Абдула.

Цим хлопцям повідомили про підозру. Їм загрожує до 12 років тюрми.

Цікавляться росіяни ще й станом адміністративних та військових споруд, їх обороноздатністю. За інформацією також відправляють дітей. Такий випадок стався у Київській області у травні. Там правоохоронці виявили неповнолітнього, якого завербував співробітник ФСБ РФ. Дитина, виконуючи завдання, які отримувала у Telegram, фотографувала військові та адміністративні споруди та передавала світлини.

Прийоми і засоби спецслужб РФ

В СБУ говорять, що агресор робить багато спроб завербувати українців до збору розвідданих, організації диверсій на фронті та провокацій у тилу. Робити вони це можуть використовуючи тортури і шантаж, підкуп, втягування у співпрацю «втемну», і це працює як для дітей, так і для дорослих.

«Останній спосіб — особливо поширений для пошуку потенційних зрадників серед жителів умовно мирних областей. В такому випадку перший контакт із російським «рекрутером» може відбуватися у соціальній мережі або під час телефонної розмови. Вербувальник зазвичай видає себе за іншу особу, навіть може створювати враження справжнього патріота, який вільно спілкується українською мовою та доволі непогано обізнаний з нашою культурою і традиціями», — пояснюють в СБУ.

Зазвичай, непідготовлена людина не може розпізнати в новому знайомому співробітника спецслужби. Вербуванням займаються переважно досвідчені маніпулятори, які вміють грати на людських почуттях та слабкостях. Спочатку вони будуть схиляти співрозмовників до надання безневинних послуг, а потім вже поступово будуть їх підбурювати до злочинних дій, говорять в СБУ.

Як підлітки потрапляють в агентурну мережу

Варіантів затягнути до агентурних мереж у російських спецслужб може бути багато. Інколи вони можуть діяти через мобільні ігри та додатки і в ігровій формі виманювати геолокації та дані стратегічних об'єктів.

Наприклад, у травні минулого року українським дітям пропонували «пограти в квест». Учасники шукали так звані «коробки», в яких були віртуальні призи, що можна було обміняти на електронні гроші. В СБУ пояснили правила такої «гри»:

— Під час проходження маршруту діти здійснюють фотофіксацію місцевості, у тому числі об’єктів військової та критичної інфраструктури на території різних населених пунктів. Усю інформацію з геолокацій учасники квесту завантажують у базу ігрового додатку. При цьому доступ до адміністрування цього застосунку має підконтрольна спецслужбам рф ІТ-компанія, яка зареєстрована в одній з європейських країн і займається розповсюдженням інтерактивних платформ. Таким чином ворог «втемну», тобто без їх відома, використовував українських дітей для збору інформації про розташування стратегічно важливих об’єктів.

Тоді спецслужбам вдалося затримати двох підлітків із Жовтих Вод, що на Дніпропетровщині. Вони в Кіровоградській області фотографували блок-пости, елеватори та транспортні шляхи.

А от зараз дуже популярний спосіб вербування — це соціальні мережі, анонімні чати в месенджерах. Про це розповіла RFI Аліна Бондарчук, керівниця департаменту збору та моніторингу інформації Центру протидії дезінформації робочого органу РНБО України:

— Перше, на що варто звертати увагу і батькам, і підліткам, які вже, в принципі, самі за себе відповідають, це на месенджери, які мають анонімні канали, анонімні джерела інформації. Наприклад, той же Теlegram — це небезпечна мережа, з якою ми радимо завершувати співпрацю. До 2020 року він був заблокований в РФ, та 18 червня 2020 року Роскомнадзор офіційно розблокував Теlegram і у той час активно почали створюватись анонімні канали, канали пропаганди та воєнкорів. Тоді ж вони говорили, що «позитивно оцінюють висловлену засновником Telegram готовність протидіяти тероризму та екстремізму». Говорячи про тероризм, вони звичайно ж мали на увазі Україну.

Потрапити у халепу дитина може, коли буде шукати спосіб заробити гроші. За словами Аліни Бондарчук, приваблюють дітей повідомлення на кшталт «робота 2000 доларів, навички не потрібні, тільки ваш телефон і час». І якщо дорослі розуміють усю абсурдність оголошення, то діти можуть відгукнутись на нього, бо до кінця не усвідомлюють, яку шкоду можуть завдати і собі, і оточуючим.

І якщо на мобільний додаток може відреагувати функція «батьківський контроль» та й вербувальник може залишити сліди у мережі, пройшовши різні етапи реєстрації, то в месенджерах зловмисник може залишитись абсолютно анонімним.

Де і навіщо відбувається вербування

Небезпека бути завербованим існує у будь-якому регіоні України. Але частіше ці випадки трапляються на прифронтових територіях, на прикордонні та в окупації. За словами Аліни Бондарчук, там ворогу потрібно володіти інформацією про ситуацію 24 години на добу. А от вербування українців в інших умовно безпечних регіонах можуть збільшуватись в залежності від інформації, якою володіє ворог, пояснює пані Аліна:

— Все залежить від задачі, яка поставлена РФ. Наприклад, там отримали інформацію, що до нас буде йти партія зброї, шлях пролягає конкретними регіонами України. Отже буде запит на людей в тих областях.

Запит — це пошук людей через чати, оголошення про роботу чи «звичайне» спілкування, яке начебто ні до чого не зобов'язує. Але в результаті людину вербують. А інколи ворог може прямо говорити, що йому потрібно. Як розповідає пані Аліна, одне зі своїх завдань спецслужби РФ у Запорізькій області намагалися виконати два місяці тому, розсилаючи повідомлення «міняємо ЗСУ на долари»:

— Так, пропонували людям здавати позиції наших ЗСУ. Цю інформацію ми зафіксували і передали. Але ж ми розуміємо, що на пропозицію міг хтось і погодитись.

Поради з кібербезпеки

Директор компанії з кібербезпеки 10Guards Віталій Якушев говорить, що, користуючись мобільною грою, соціальною мережею чи месенджером, користувач  відкриває доступ до інформації у своєму смартфоні — до фото, листувань, геолокацій, контактів. А нею користуються спецслужби країн, на території яких зареєстровані ці застосунки, соцмережі чи мобільні ігри, пояснює фахівець:

— Соцмережі — це дуже складні додатки. Для повноцінної роботи вони запитують доступ майже до всього. Це може бути як мінімум доступ до галереї, доступ до файлової системи взагалі, до ваших контактів, до камери, до мікрофона, до інтернет-з'єднань, до інформації про телефон. Ми встановлюємо умовні «Однокласники» або «ВКонтакті» собі на телефон, заходимо — і віддаємо інформацію про себе, щоб користуватися цим додатком. Що заважає цьому додатку ці фотографії закачувати собі в службову територію, про яку ви навіть не знаєте, і потихеньку передавати на сервери. Або ваші контакти, які ви віддали, вони повинні віддавати (спецслужбам. — Ред.), тому що так місцеві закони працюють. І це не тільки про диктаторські країни, такі як Росія. Навіть у європейських країнах спецслужби мають доступ до серверів компаній, які розміщені на їхній території. Якщо ми кажемо про Facebook, Instagram, WhatsApp, Signal — це американські компанії. І вони вимушені, за законом Сполучених Штатів, надавати доступ спецслужбам своєї країни. Якщо ми кажемо про «ВКонтакті», то це російські ресурси. І згідно їх законів, спецслужби мають доступ до всього, що є всередині.

Віталій Якушев певен, що все заборонити неможливо, а тим паче дітям та підліткам, які діятимуть наперекір батькам і все одно зареєструються, щоби  користуватись застосунками. На його думку, саме тому важливо говорити з дітьми про всі можливі загрози, опікуватися кібергігієною:

— Проблема не в дитині і в іграх, а у вихованні, у тому, що батьки або близькі не приділяють уваги дитині. І заборона ігор або соцмереж може стати додатковим каталізатором. Месенджер або соцмережа не промиває мізки. Промиває мізки той, хто публікує контент, хто керує ним… Слід обов'язково проводити на рівні держави інформаційні кампанії про медіагігієну, пояснювати людям, яка інформація є секретною і її не можна розголошувати, хто б її не запитував (у мережі. — Ред.) — чи ГУР, чи СБУ, чи ССО або хтось із ЗСУ.

Секретну інформацію, навіть якщо ти її знаєш, можна повідомляти, лише офіційним каналом комунікації. Наприклад, тим, що вказані на сайті правоохоронного органу. Потрібно говорити, що є інформація державного характеру. І це необхідно забивати в голову методично плакатами на вулицях, білбордами, соціальною рекламою по телевізору, банерами в інтернеті, у соцмережах, через лідерів думок. І тоді це буде працювати.

Аліна Бондарчук вважає, що не мають залишатись осторонь і батьки. Вони повинні пояснювати дитині, що шкодить не тільки їй, а й державі, а також перевіряти, із ким донька чи син спілкується. І робити це варто з повагою до їхнього особистого простору та думок.

Куди можна звернутися

Сьогодні кібер- та загрози із вербування виявляють правоохоронці та СБУ. Але вони просять про допомогу й українців: можна долучитись до блокування телеграм- та ютюб-каналів, фейсбук-груп, інстапрофілів, які поширюють дезінформацію, а також дані про місця дислокації ЗСУ.

Для цього варто звернутись у чатбот StopRussia | MRIYA, надіслати відомості про виявлені ресурси, щоби їх перевірили та заблокували.

Має чатботи і СБУ. В один із них, «Знайди зрадника», можна надсилати інформацію про людей, які співпрацюють із російськими загарбниками, про інтернет-агентів, що передають ворогові інформацію чи поширюють контент на його підтримку. 

джерело