Війна та підлітки. Війна – це завжди трагедія, але для дітей, особливо підліткового віку, вона має найбільший руйнівний вплив. Адже їхній світогляд ще формується, емоції гостріші, а психіка більш вразлива.
Результати чисельних
досліджень демонструють, що війна надовго залишається у пам’яті дітей та
підлітків. Так, наприклад, Мурті та Лакшмінараяна (Murthy and
Lakshminarayana) проаналізували всі
дослідження про психічне здоров’я дітей, що проводилися в таких зонах збройного
конфлікту як Афганістан, Балкани, Камбоджа, Чечня, Ірак, Ізраїль, Ліван,
Палестина, Руанда, Шрі-Ланка, Сомалі та Уганда. Вчені дійшли висновку, що
психологічні травми, спричинені війною, мають довготривалі наслідки для дитячої
психіки. При чому чим довший збройний конфлікт, тим вони серйозніші.
Які це саме наслідки і як війна вже вплинула на
українських підлітків?
Проблематика
Незважаючи на те, що
війна впливає на дітей так само, як і на дорослих, є ряд певних факторів, які
демонструють специфіку цього впливу саме на неповнолітніх. На цьому наголошує клінічна
психологиня, професорка Каліфорнійського університету Кріста
Сантанджело. Зокрема, це
смерть рідних, втрата домівки, вимушене переселення, розставання з батьками
(дітьми можуть тимчасово опікуватися далекі родичі, сусіди, держава (дитячий
будинок). Ба більше, чимало дітей залишаються без захисту дорослих і стають —
мовою біженців — дітьми без супроводу. Все це надто впливає на подальший
розвиток дитини. Крім того, на превеликий жаль, під час окупації неповнолітні
часто стають жертвами сексуального насильства, яке травмує психіку дитини, гальмує
її звичайний емоційний розвиток. Так, наприклад, за даними ЮНІСЕФ,
за півтора роки повномасштабного вторгнення рф майже дві третини дітей в
Україні були змушені покинути свої домівки. Деякі з них тікали від війни
наодинці, піддаючи себе ризикам жорстокого поводження, викрадення, сексуальної
експлуатації та торгівлі людьми.
“Страх, тривога та горе,
спричинені насильством, втратою близьких, розлукою з сім’єю та переїздами,
продовжують панувати в повсякденному житті дітей, змушуючи їх шукати шляхи
подолання травм. Багато дітей, які опинилися в сусідніх країнах, залишаються
без доступу до освіти, охорони здоров’я та захисту” — йдеться у повідомленні
ЮНІСЕФ.
Прояви та наслідки травми
В свою чергу,
арт-психотерапевтка, фахівчиня із соматичного досвіду, яка сертифікована на
роботу з дітьми та підлітками Вестчестерським центром вивчення психоаналізу та
психотерапії, Міа де Бетюн зазначає, що
переживання травми, завданої війною, у дорослих і дітей може проявлятися
наступними станами:
·
почуття горя;
·
підвищена тривожність,
гіперпильність;
·
шок, завмирання;
·
солідарність перед
обличчям спільного ворога — героїзм, відчуття спільної мети;
·
гнів і протидія,
агресія;
·
безнадійність, депресія,
самоушкодження, суїцидальність.
Втім підлітки можуть відчувати ці стани
гостріше, але зазвичай не можуть правильно сформулювати, що вони відчувають. До
того ж, їхня природна схильність до непокори та пошуку ідентичності може
послабитися, оскільки під час війни найперша потреба — бути у безпеці. Це може
призвести до депресії і безцільності, ізоляції та самоушкодження.
Також про наслідки травм для дитячою психіки,
спричинених війною зазначають Джоші та О’Доннелл (Joshi and O’Donnell). Серед
яких йдеться про ПТСР, кататонічний синдром, схильність до насильства,
схильність до зловживання алкоголем і наркотичними речовинами.
Також деякі
фахівці зауважують, що у
період війни у підлітків спостерігаються гострі емоційні реакції на те, що
відбувається, емоційні перепади, істерики, надмірне збудження тощо. Більш того
під впливом драматични подій може втратитися здатність до співпереживання
(дереалізації) як захисна реакція психіки. А ті підлітки, які перебувають у
безпеці далеко від військових дій, відчувають провину або комплекс того, хто
вижив.
Як війна вплинула на
українських підлітків?
З початку повномасштабного вторгнення, в Україні
було проведено низку досліджень щодо впливу війни на дітей та підлітків.
Розглянемо декілька з них.
75% дітей зазнали травматизації психіки
на тлі війни
Про це свідчать
результати опитування серед
батьків неповнолітніх дітей, проведеного Gradus Research у квітні 2022 року.
Найрозповсюдженіший симптом — так звані “емоційні гойдалки”, коли настрій
швидко і без зовнішніх причин коливається від дуже гарного до надзвичайного
поганого і навпаки. Також кожна п’ята дитина має порушення сну, кожна десята —
зменшення бажання спілкуватися, нічні кошмари та погіршення пам’яті.
90% опитаних матерів підлітків помітили
зміни у психологічному стані дитини
Інше опитування — в рамках проєкту
підтримки українців, що проводиться консультантам Міжнародної психосоціальної
організації (International Psychosocial Organisation), продемонструвало, що
майже 90% респондентів (матері підлітків від 12 до 16 років), помітили зміни у
психологічному стані дитини. Більш того, найчастіші запити, з якими звертаються
батьки підлітків до консультантів IPSO, це:
·
замкнутість дитини в
собі та її небажання щось робити;
·
повне порушення графіку
сну;
·
підвищення агресивності.
Крім того, зустрічаються скарги на вживання
алкоголю, самопошкодження та навіть спроби самогубства шляхом вживання великої
кількості пігулок. В роботі з підлітками, які разом з батьками звернулися за
психологічною допомогою, щоб впоратися з впливом війни, звучать скарги на
підвищений рівень тривожності, очікування загрози життю, розлади сну. А також
соматичні симптоми, такі як: підвищене серцебиття, проблеми з диханням,
відчуття тиску у грудях. Побічно повідомляється про конфлікти з батьками,
почуття самотності.
73% українських підлітків найбільше
хвилює війна
Всеукраїнське дослідження
«Підлітки та їхнє життя під час війни: настрої, цінності, майбутнє»,
проведене в 2023 році БФ “Клуб добродіїв” за підтримки Plan
International, демонструє, що 73% українських підлітків найбільше хвилює війна.
Ба більше, 87% опитаних підлітків зазнали найбільших змін у житті саме під час
повномасштабної війни. Серед проблем, пов’язаних із повномасштабною збройною
агресією рф, на першому місці страх за життя близьких та своє (38%),
невизначеність майбутнього (12%) та відсутність світла/інтернету/зв’язку
(11%). Разом з тим, приблизно третина (29%) взагалі перестали планувати
та вирішили визначитися з планами на майбутнє, вже коли закінчиться війна. А
37% серед опитаної молоді стало важче знаходити друзів під час війни. Як показало
дослідження, молодь відчуває сильну потребу у підтримці. Попри те, що 89%
підлітків зазначають, що отримують підтримку від рідних, майже 60% прагнуть
відчувати її ще більше, а 83% хотіли б дізнатися, як самостійно можуть
підтримати себе у складні часи.
Чи можливо
мінімізувати наслідки?
Останні психологічні
дослідження демонструють, що діти, особливо підлітки, мають величезний
потенціал життєстійкості. Існують кілька захисних механізмів, найважливішими
серед них є: ефективні стратегії подолання труднощів, позитивна система
переконань, здорові сімейні стосунки та дружба. Все це дозволяє дітям вирости
та стати повноцінними індивідами всупереч отриманим психологічним травмам. Тож,
як бачимо, велике значення мають відносини та підтримка. Зокрема, вчасне
відреагування батьків на переживання дитиною психологічного стану жертви через
прояви захисту та заспокоєння може посприяти процесу усвідомлення дітьми цього
стану та запобіганню психічної фіксації підлітка на потенційно
травматичній події, що може відігравати свою позитивну роль у динаміці розвитку
постресового травматичного розладу чи інших негативних наслідків. Таким чином,
допомога з боку рідних та фахівців сприятимуть підвищенню рівня стресостійкості
підлітків в умовах війни. Особливо важливим аспектом є психотерапія, яка
сприятиме стабілізації емоційного стану підлітка, допоможе віднайти нові
способи переживання травматичного досвіду та розвинути навички саморегуляції та
подолання стресу.
