Більше чверті всього населення планети становлять сільські жінки. У багатьох сільськогосподарських країнах саме вони відіграють ключову роль у розвитку держави. 15 жовтня — Всесвітній день сільських жінок — це день, коли суспільство має звернути увагу на те, що багато хто з жінок, що проживають у сільській місцевості, не мають доступу до якісної медицини та сфері обслуговування, які стали важливою частиною сучасного життя. Хороша освіта, банківські установи та Інтернет часто є недоступними для сільських жителів. Однак при цьому суспільство вимагає від сільських жінок та чоловіків високої якості продовольчих товарів.
Це свято засноване для того, щоб зробити вагомим для всіх той неоціненний внесок, який роблять сільські жінки для утримання кожної міської родини та держави в цілому.
Засновниками цього свята є учасники Жіночої конференції в Пекіні, яка проводилася під егідою ООН в 1995 році. З цього моменту цей день відзначають у багатьох країнах світу під гаслом соціальної допомоги жінкам, які проживають у селі.
До Дня сільської жінки
Нарешті, нагадали і про нас.
Тепер такі святА в великій моді.
І майже вдало підібрали час,
Коли усе вже прибрано в городі.
Лишилось перевірити запас,
Діждатись, щоб "прокинулась "корова.
Це добре, якщо є - ввімкнути газ,
А як нема - підготувати дрова.
Ось відпочинуть трохи до весни,
Туди-сюди снуючи до сараю,
Подушок пару вишиють вони,
Зимою так жінки відпочивають.
Однаково, чи літо, чи зима,
По вихідних, вслухаючись до звуків,
Болять серця і дихання нема,
Поки приїдуть діти і онуки.
Але не проміняють світ зорі
І вранішніх півнів пісні горласті
На мерехтливе сяйво ліхтарів
І скрегіт ескалаторів зубастих.
Щасливий, хто схід сонця не проспить.
Сільські жінки його не просипляють.
Тільки не можуть всі щасливо жить -
Усі щасливі просто не бувають.
джерело
Понад 8 мільйонів українок мешкає в сільській місцевості, але увага держави до села та її мешканців залишається вкрай слабкою.
Українські сільські жінки потерпають найбільше від безробіття, домашнього насильства, швидко спрацьовуються та старіють.
Серед основних проблем, які потребують державного регулювання, є скорочення чисельності молодих жінок у сільській місцевості. Частка жінок у віці 15 – 39 років становить лише 11% від загальної кількості сільських жінок. Найбільше на сільських територіях проживає жінок у віці 55 років і старше – 42%, передаэ портал zhinka-online.com.ua.
Не шанобливе ставлення до сільських жінок у соціумі, незадовільні умови праці та життя спричинили міграцію молодих жінок, яка майже вдвічі перевищила міграцію молодих чоловіків із сільської місцевості.
Якщо на початку 1990-х середній вік мігрантів складав 36-37 років, то надалі він поступово знижувався. Дані опитування „Життєві шляхи населення України” дозволили визначити середній вік мігрантів в сільській місцевості - 33,4 роки. Переважна більшість трудових мігрантів із села - це жінки, які не планують повертатися в Україну.
Висока зайнятість сільських жінок в домашньому господарстві негативно позначається на їхньому здоров’ї. За підрахунками соціологічного обстеження Держкомстату України навантаження на українську жінку в селі щоденно становить 15 год. 24 хв. Це перевищує будь-які фізіологічні норми. Тож не дивно, що рівень онкологічних захворювань серед сільських жінок віком 30 – 60 років майже вдвічі вищий за аналогічний показник жінок, які живуть у місті.
Через занедбаність соціальної інфраструктури на селі, жінки фактично не мають доступу до інформаційних, фінансових, комунікаційних ресурсів. За статистикою 30 % українських сільських жінок мають вищу освіту, але залишаються безробітними. 36% сімей в сільській місцевості живуть за межею бідності.
