Історія дня, який назавжди змінив життя десятків мільйонів людей.
«Вони нічого не підозрюють про наші наміри»
 |
| 22 червня 1941 року - початок Великої Вітчизняної війни. |
21 червня 1941 року, 13.00. Німецькі війська отримують кодовий сигнал «Дортмунд», який підтверджує, що вторгнення почнеться на наступний день.
 Вісь зла. Хто разом з нацистською Німеччиною напав на СРСР? Командувач 2-ю танковою групою групи армій «Центр»
Гейнц Гудеріан пише в своєму щоденнику: «Ретельний нагляд за росіянами переконувало мене в тому, що вони нічого не підозрюють про наші наміри. На подвір'ї фортеці Бреста, який проглядався з наших спостережних пунктів, під звуки оркестру вони проводили розлучення караулів. Берегові укріплення вздовж Західного Бугу були зайняті російськими військами».
21:00. Бійці 90-го прикордонного загону Сокальської комендатури затримали німецького військовослужбовця, який перетнув прикордонну річку Буг уплав. Перебіжчика спрямовано в штаб загону в місто Володимир-Волинський.
23:00. Німецькі мінні загороджувачі, що знаходилися в фінських портах, почали мінувати вихід з Фінської затоки. Одночасно фінські підводні човни почали постановку мін біля узбережжя Естонії.
22 червня 1941 року, 0:30. Перебіжчик доставлений у Володимир-Волинський. На допиті солдат назвався
Альфредом Лисковим, військовослужбовцем 221-го полку 15-ї піхотної дивізії вермахту. Він повідомив, що на світанку 22 червня німецька армія перейде в наступ на всьому протязі радянсько-німецького кордону. Інформація передана вищестоящому командуванню.
В цей же час з Москви починається передача директиви №1 Наркомату оборони для частин західних військових округів. «Протягом 22 - 23 червня 1941 р можливий раптовий напад німців на фронтах ЛВО, ПрібОВО, Заповіт, КОВО, ОдВО. Напад може початися з провокаційних дій», - говорилося в директиві. - «Завдання наших військ - не піддаватися ні на які провокаційні дії, які можуть викликати великі ускладнення».
Частини пропонувалося привести в бойову готовність, потай зайняти вогневі точки укріплених районів на державному кордоні, авіацію розосередити по польових аеродромах.
Довести директиву до військових частин перед початком бойових дій не вдається, внаслідок чого зазначені в ній заходи не здійснюються.