субота, 29 серпня 2020 р.

День пам’яті захисників України

   Починаючи з минулого року, в Україні цього дня щорічно відзначається День пам'яті захисників України. 
      Згідно офіційній статистиці, Україна під час ведення АТО та ООС втратила загиблими більше ніж чотири тисячі солдатів та офіцерів.
      Кожне загибла людина - це не тільки ще одна цифра статистичного звіту, це ще й трагедія для багатьох тисяч родин, які втратили сина або доньку, батька або матір, брата та сестру, чоловіка або жінку.
      Але ці втрати стосуються не лише сімей загиблих захисників України, які поклали свої життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України - кожен українець має пам'ятати та вшановувати пам'ять патріотів.




Книга пам'яті загиблих 

неділя, 23 серпня 2020 р.

Історія та міфи про синьо-жовтий стяг


Щороку 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг. Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України. 


Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів

Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

Історія державного прапора

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
Листівка, випущена в м. Броди у 1902 р.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст. Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки. Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме "жовто-блакитний" порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга.

 Чому український прапор пропонують перевернути 

Правильна назва Державного прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі – синій, унизу – жовтий. Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією. Прибічники ідеї "перевертання" прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів – чи не основна причина нещасть України. Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише "перевернути" прапор. Стосовно ж "історичного" аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.



четвер, 6 серпня 2020 р.

Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї


6 серпня 1945р. американська авіація піддала атомному бомбардуванню японське місто Хіросіма. Вперше в історії ядерна зброя була застосована проти людей і продемонструвала свою жахливу силу. Від вибуху загинуло близько 75 тисяч чоловік і ще більше 200 тисяч отримали радіоактивне зараження. Наслідки бомбардувань відчутні й сьогодні. Ядерна зброя вважається найбільш небезпечною з усіх видів зброї. Крім прямого ураження ударною хвилею, світловим випромінюванням та проникаючою радіацією величезні території на багато років забруднюються радіонуклідами і стають непридатними для нормальної життєдіяльності людини. На сьогоднішній день більшість країн припинили здійснювати ядерні вибухи, проте лабораторні випробовування тривають і надалі.



понеділок, 25 травня 2020 р.

Іх досі чекають додому

 

Із 2002 року в усьому світі 25 травня з ініціативи Міжнародного центру пошуку зниклих та експлуатованих дітей відзначають Міжнародний день зниклих безвісти дітей. 

Офіційний символ цього дня – зображення незабудки.

У цей день у різних країнах світу проводять заходи, щоб привернути увагу громадськості й залучити небайдужих громадян до пошуку зниклих дітей. В Україні цю акцію організовує всеукраїнська громадська організація «Магнолія». Досвід редакції телепрограми «Служба розшуку дітей» свідчить про те, що публічний розголос збільшує шанси розшукати дитину та повернути її в безпеку.

Проблема зниклих дітей є актуальною і для нашої країни. Лише у 2018 році до Національної поліції надійшло понад 10000 заяв про зникнення дітей. 

середа, 20 травня 2020 р.

Онлайн-урок до Дня Європи - 3


КОНКУРС ФОТОМАЛЮНКА


Увага! З 18 по 31 травня Національна бібліотека України для дітей оголошує Всеукраїнський конкурс фотомалюнка «Мрійник року». Намалюйте свою мрію, сфотографуйте та повідомленням відправте на сторінку Facebook. Надіслані фото ви зможете переглянути та проголосувати за кращі у фотоальбомі «Мрійник року». Переможці визначатимуться методом «народного голосування» – кількістю вподобань, а найкращих оберуть професійні художники. Результати фотоконкурсу дізнаємося у прямому ефірі 1 червня у Міжнародний день захисту дітей, які оголосить генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей Алла Іванівна Гордієнко. Давайте помріємо, намалюємо і реалізуємо наші мрії!


Положення про конкурс на сайті бібліотеки: http://www.chl.kiev.ua/Default.aspx?id=9196

понеділок, 18 травня 2020 р.

До 100-річчя від дня народження Івана Павла ІІ

"Найжахливіша в'язниця - це замкнене наглухо серце"

      П'ятнадцять років тому увесь світ охопила звістка про смерть Папи Іоанна Павла ІІ. Десятки тисяч віруючих зібралися під вікнами папських апартаментів к Ватикані. Уперше в історії з Папою прощалися спонтанними оплесками, які. на знак поваги і любові до Іоанна Павла ІІ, лунали і в день його похорону, на який зібралися президенти, прем'єр-міністри, королі і князі, релігійні лідери з усього світу. Прощання з папою Іоанном Павлом ІІ і його похорон стали наймасовішою церемоніальною подією в історії людства. 300 тисяч чоловік були присутні на траурній літургії, 4 млн паломників проводжали понтифіка з життя земного в життя вічне (з них більше мільйона склали поляки); більше мільярда віруючих, що належать до різних християнських конфесій і які сповідують різні релігії. молилися за упокой його душі; 2 млрд глядачів стежили за церемонією в прямому ефірі.
        Понтифік увійшов в історію  людяними поглядами та чималою кількістю добрих справ, змінивши погляди на місію духовенства та завоювавши величезну популярність і усьому світі. Іоанн Павло ІІ намагався налагодити діалог та закликати до гуманності мешканців всього світу - він здійснив 104 закордонних подорожей, подолавши шлях у більше ніж 1 млн кілометрів. Відвідав 130 країн і більше 1000 міст. У 2001 році Понтифік відвідав з візитом Україну. 
       Він став першим Папою, який закликав до співпраці представників різних релігійних течій. Восени 1986 року провів  день молитов про мир. Різні християнські конфесії, а також представники 13 інших релігій разом звернулися до Бога. Це стало безпрецендентною подією у світі релігійного протистояння. 

1944 рік. Депортація кримських татар. Інфографіка