Велесова ніч: традиції, обряди і заборони "українського Хелловіну"

Велесова ніч наслідує давні слов'янські язичницькі обряди, присвячуючи їх богові Велесу. Свято відзначається у ніч з 31 жовтня на 1 листопада й вважається слов'янським аналогом Хелловіну.

 

Всесвітній день психічного здоров'я

 10 жовтня з 1992 року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я. Девіз Всесвітнього дня психічного здоров’я – «Психологічне і психічне здоров’я: перша допомога для всіх».

Його метою є скорочення поширення депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості. Адже, згідно статистики від психічних розладів страждає майже 1 мільярд людей у світі; щороку 3 мільйони людей вмирають через зловживання алкоголем; кожні 40 секунд одна людина у світі закінчує своє життя самогубством. 

Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, а провісниками захворювань є стреси. 

В даний час ще одним негативним фактором для психічного здоров’я  населення стала пандемія COVID-19, що порушила звичне життя  мільярдів людей в світі, викликала перебої в наданні медичної  допомоги. 

Вже котрий рік поспіль Україна займає перше місце за  кількістю психічних розладів у Європі. За оцінками фахівців, від  різноманітних нервових розладів страждає кожен третій українець! В умовах війни і довготривалого стресу ця ситуація несе лише негативну тенденцію.

Психічне здоров’я має першочергове значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності кожної окремої людини зробити внесок в життя суспільства.

Психічне здоров’я – це стан душевного благополуччя, яке дає кожній  людині можливість здійснювати власний потенціал, долати звичайні  життєві стреси, плідно працювати. Психологічно здорова людина – це  насамперед людина спонтанна і творча, життєрадісна і весела, відкрита, пізнає себе і навколишній світ не тільки розумом, а й почуттями, інтуїцією.

 У збереженні та зміцненні психічного здоров’я важливе значення має дотримання принципів здорового способу життя. Особливе значення має психогігієна – це комплекс заходів з дотриманням культури між особистих стосунків, уміння керувати своїми емоціями, чергувати працю і відпочинок, створювання сприятливого психологічного клімату у колективі, сім’ї; систематично займатись фізичною культурою, додержуватись раціонального харчування, режиму дня, достатньо спати, позитивно мислити, бути оптимістичним, доброзичливим.

 

5 корисних звичок, для здорової психіки та

поліпшення психічного здоров’я :​

1 Спорт і правильне харчування. Збалансований раціон і помірне фізичне навантаження – запорука міцних судин, нервової системи і сильного імунітету.

2 Глибокий сон не менше 7-8 годин. Сон сприяє швидкому відновленню організму, а відповідно, більшої стійкості до стресових ситуацій.

3 Хобі, заняття за інтересом. Заняття улюбленою справою змушує організм виділяти «гормон радості».

4 Спілкування з цікавими і позитивними людьми! Позитивно налаштована людина заряджає оточуючих енергією!

5 Уміння і можливість виговоритися. Шкідливо приховувати негативні емоції і замикатися в собі. Накопичені з року в рік образи, недомовленість, нерозуміння і стрес можуть вилитися в серйозні психічні розлади, наслідки яких можуть стати незворотними і фатальними.

У разі виявлення в себе ознак погіршення психічного здоров'я рекомендовано звернутися за професійною допомогою до психолога, психотерапевта чи психіатра.

5 причин, чому критично важливо говорити про насильство у сім’ї – пояснює психолог

 Понад 1,1 мільйона жінок в Україні щороку стають жертвами фізичного чи сексуального насильства у сім’ї, такими є дані UNFPA.

У відповідь на цю статистику держава ухвалює нові закони та запроваджує суворіші покарання для агресора.

Однак є те, що може робити кожен із нас – говорити про домашнє насильство у своїй сім’ї, з партнером і дітьми.

Говорячи про це, ми вже діємо проти насильства. І є як мінімум п’ять причин, чому це критично важливо робити.

1

Гендерна рівність в Україні: досягнення та виклики

Навіщо потрібна гендерна рівність, до чого тут дискримінація і що таке «скляна стеля» й «липка підлога».

 

Домашнє насильство, дискримінація на роботі, упереджене ставлення до людей тієї чи іншої статі, – усе це є проявами гендерної нерівності. Сам термін «гендер» в українському суспільстві досі викликає страх або відразу. Це проявляється і через сексизм у медіа та політиці, і через «традиційне» виховання хлопчиків та дівчат, і через упередження при прийнятті на роботу. 

Насильство в сім’ї: знати, щоб уникнути та допомогти

 Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти.

Гендерна рівність в Україні: правтові та соціальні аспекти

Гендерна рівність в Україні гарантована Конституцією, але її реалізація стикається з викликами. Законодавство забезпечує рівні права, можливості та обов'язки для жінок і чоловіків. Хоча Україна демонструє прогрес у зменшенні гендерного розриву, зокрема у політиці та на ринку праці, зберігаються проблеми, такі як гендерно зумовлене насильство та нерівність в оплаті праці, що потребують системних рішень. 

Насильство в родині: причини, види, як звернутися за допомогою

 

Стосунки в сім’ї є однією з найважливіших частин життя кожної людини. Проте нерідко вони приносять біль та розпач. Йдеться про насильство в родині — застосування психологічного тиску або фізичного насильства щодо члена/членів сім’ї. Розглянемо причини й види домашнього насильства та способи отримання допомоги для постраждалих. 

4 червня: День дітей - безневинних жертв агресії

 Світ для життя дітей

19-25 травня: Національний тиждень безбар'єрності в Україні

 

Довідник безбар’єрності - гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Він створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами. Структура Довідника включає в себе чотири розділи: “Складові безбар’єрності”, “Правила мови”, “Словник” та “Безбар’єрний календар”. 

•  Розділ “Складові безбар’єрності” простою та доступною мовою розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, універсальний дизайн тощо. 
•  У розділі “Правила мови” наведені та пояснені принципи безбар’єрної мови – мови, у якій відсутні слова, фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до людини. 
•  У розділі “Словник” зібрані поняття, які некоректно вживати стосовно різних людей. Тут пропонуються варіанти, як говорити правильно і пояснюється, чому саме так. 
•  Розділ “Безбар’єрний календар” розповідає про важливі дати, визначні і пам’ятні дні та пояснює, як їх відзначати, та коли привітання є недоречними.

Переглянути матеріал