ВДИВЛЯТИСЯ У ТЕМРЯВУ В МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ НЕЗРЯЧИХ

13 листопада 2019 року, у Міжнародний день незрячих, у Києві відбудеться допрем’єрний показ повнометражного документального фільму режисера Сергія Волкова «Вдивляючись у темряву» і прес-конференція, присвячена показу. Це перша в Україні документальна стрічка, під час створення якої було застосовано технологію аудіодескрипції (тифлокоментування). Фільм повністю адаптований для незрячих. На показ запрошені люди з порушеннями зору, які зможуть переглянути цю стрічку.

Фільм «Вдивляючись у темряву» — це українсько-шведський проект, знятий за підтримки Держкіно України і шведської компанії Grumant Productions HB. Режисер та автор сценарію стрічки — Сергій Волков. Фільм розрахований на фестивальне життя і прокатну історію.

Сергій Волков розповідає: «Це фільм-притча про Україну та її минуле, про сьогодення та майбутнє. «Темрява» у фільмі одночасно реальна і метафорична. За сюжетом, незрячий, що випадково осліп у дитинстві, допомагає адаптуватися іншому – ветерану, який втратив у зоні АТО зір, але не сенс життя. Це розповідь від імені людей з інвалідністю: погляд незрячих на «здоров’я» нашої держави і суспільства, історія про те, що ніколи не можна втрачати віри та надії».

Фільм водночас є твором мистецтва і частиною соціального проекту. «Мовою і засобами кінематографу ми розповіли про щоденні проблеми людей з порушеннями зору для того, щоб розпочати діалог усередині суспільства, залучити до нього владу і громадськість. Наша мета — підкреслити необхідність інтеграції незрячих людей до повноцінного життя громади, а також привернути увагу до проблем ветеранів АТО та недостатнього соціального захисту військових, які відстоюють незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України на Донбасі», — підкреслює режисер.

Кінопроєкт спільного українсько-шведського фільму «Вдивляючись у темряву» став одним із переможців восьмого конкурсного відбору Держкіно. Режисером та автором сценарію стрічки є Сергій Волков, продюсери картини – Галина Криворчук (студія «ВІАТЕЛ», Україна) та Alex Shiriaieff (Grumant Productions HB, Швеція). Зйомки фільму тривали 5 років, проходили в різних містах України. Було відзнято понад 100 знімальних змін. Офіційна прем’єра фільму в Україні запланована на 2020 рік.

13 листопада — Міжнародний день незрячих. Ця всесвітня дата покликана привернути увагу суспільства до тих, хто втратив зір і опинився у важкій життєвій ситуації. Щороку 3000 українців стають інвалідами по зору. Загалом в Україні, за різними даними від 80 до 100 тисяч громадян не бачать взагалі або мають глибокі порушення зору (на жаль, точної статистики немає). В українських реаліях життя таких людей не просто важке, воно складається з безлічі проблем, яких не помічає решта людей – зрячих. Система освіти, підприємства системи УТОС, на яких працюють люди з вадами зору, соціальне забезпечення, доступність інфраструктури міст – це лише невелика частина проблем. Можна констатувати, що для повноцінного життя людей з порушеннями зору в Україні нема належних умов.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ НЕЗРЯЧИХ

Українська революція 1917 - 1921

Масовий захід у бібліотеці

         06 листопада 2019 року в 14.15 у приміщенні міській бібліотеки (вул. Т.Г. Шевченка, 1/1) відбудеться зустріч членів Южненської спілки ветеранів з учнями 11 класу НВК №2.          

ЩО ПОЧИТАТИ НА ХЕЛЛОВІН

   
Дуже скоро нас очікує ніч Хелловіна. А шанувальникам страшилок особливо хочеться щось почитати в цей містичний вечір. Це можуть бути містичні книги, де згадується Хелловін або книги про привидів, чаклунів, відьом, вампирів та інших мистичних істот. Тобто все, що відповідає настрою напередодні Дня Всіх Святих.

Хелловін: все, що потрібно знати про найвеселіше свято року. 

          Хелловін відзначають щорічно восени, а це означає, що зовсім скоро усі почнуть готуватися до цього моторошного, але оригінального свята. Що ми знаємо про нього? Зараз розповімо.

                 Останнього часу найпопулярніше кельтське свято Хелловін набирає обертів і у нашій країні. Якщо тобі цікаво все про Хелловін 2019 - якого числа, звідки пішла традиція відзначати день усіх святих, що робити на це свято і як до нього приготуватися, ти звернувся за вірною адресою.

Українська революція 1917 - 1921

Відеоробота до 100-річчя Української революції 1917-1921 років від Українського інституту національної пам’яті та kvideo.com.ua відтепер доступна у мережі. Її створив історик, режисер, автор документальних фільмів «Тризуб Нептуна» та «Українська революція» Іван Канівець.

У відео використано світлини з колекцій Музею Української революції 1917-1921 років, Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного, приватних колекціонерів, Віртуального Музею УНР.

Вперше ролик демонструвався 29 січня 2019 року на Вечорі пам’яті героїв Крут та «Пісні Української революції» у Колонній залі Київради. Нині його викладено у вільний доступ.

У відеороботі звучать пісні у виконанні народного артиста Тараса Компаніченка та гурту «Хорея Козацька» з альбому «Пісні Української Революції», зокрема: «Стяг», «Гей, вкраїнці, єще наша живе річ святая», гимн Українських січових стрільців «Ой у лузі червона калина».

Українська революція 1917-1921 років

Західноукраїнська Народна Республіка

 (листопад 1918–липень 1919)

Розпад Австро-Угорської монархії, прозваної “клаптиковою імперією”, відкрив шлях до незалежності її народів. Галичина – східна частина австрійського коронного краю – від початку стала ареною суперництва українського та польського національно-визвольних рухів. Права на неї заявили одночасно Українська національна рада та Польська ліквідаційна комісія. Українці Закарпаття та Північної Буковини тяжіли до своїх братів-галичан, але їхні землі також були об’єктом зазіхання сусідніх народів і держав.

Змагання за першість у Львові виграли українці, які швидко і рішуче встановили контроль над краєм. Ці події увійшли в історію як Листопадовий чин. Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії запроваджував назву нової держави – Західноукраїнська Народна Республіка. Однак закріпити успіх галичани не змогли. Після місяця затятих боїв українці були змушені залишити свою столицю. Утворився протяжний українсько-польський фронт. Спочатку бої носили позиційний характер. Це надало змогу Західноукраїнській народній республіці облаштувати державні справи: провести реформи, сформувати дієвий уряд, адміністрацію, військо.

Допомога Києва, на яку розраховували державні мужі ЗУНР, підписуючи Акт Злуки 22 січня 1919 року, не допомогла виграти війну з Польщею. Зміцнілі польські війська за підтримки переможної Антанти окупували майже всю Східну Галичину. Відчайдушний контрнаступ – Чортківська офензива – лише ненадовго виправив ситуацію. Врешті уряд і армія ЗУНР були змушені перетнути Збруч і об’єднатися із силами Директорії на Поділлі.

У 1921 році, після кількох воєн радянської Росії з УНР, майже вся територія України опинилася під контролем окупанта. Ризький мир, підписаний у березні того ж року між радянськими урядами Росії й України та Польщею, фактично поховав самостійницькі плани урядів УНР і ЗУНР. Раніше, 1918-го Румунія окупувала Буковину, 1919-го до Чехословаччини відійшло Закарпаття. Долю Східної Галичини було вирішено 1923 pоку на Паризькій конференції – її приєднано до Польщі.

Попри те, що до середини 1920-х років усі землі сучасної України опинилися під владою чотирьох держав, питання єдності української нації вже ніколи не ставилося під сумнів. Саме під час Української революції було проголошено незалежність України, продемонстровано можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу. Це був вагомий і багато в чому трагічний досвід державницько-правової розбудови України.

Українській політичній еліті не вдалося повною мірою втілити в життя ідею відродження державності. Це обумовлено не лише зовнішніми геополітичними чинниками, небажанням держав – переможниць у Світовій війні бачити Україну самостійною, а й проблемами внутрішнього характеру. Йдеться про недостатню консолідацію суспільних верств, гострі ідейні протиріччя політичної еліти, недооцінку значення збройних сил у захисті державного суверенітету, кволість мобілізаційних зусиль урядів, прорахунки у виборі стратегічних союзників.

НАТО: 70 років історії

Україна—НАТО

Співробітництво НАТО з Україною має вагоме значення для гарантування миру і стабільності на євроатлантичному просторі. Географічно Україна посідає ключове місце на перетині Східної та Західної Європи, має спільний кордон з чотирма країнами НАТО — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

НАТО: 70 років історії

Співпраця з державами поза межами Альянсу