Мир, гідність і рівність на здоровій планеті: 75 років ООН

ПІДТРИМКА МІЖНАРОДНОГО МИРУ І БЕЗПЕКИ

 

Організація Об'єднаних Націй з'явилася на світ в 1945 році після спустошливої Другої світової війни з метою підтримки міжнародного світу і безпеки. Організація домагається здійснення цієї мети шляхом відвертання конфліктів, сприяння сторонам конфлікту в примиренні, здійснення миротворчої діяльності, а також створення умов, сприяючих встановленню і зміцненню світу. Для того, щоб бути ефективними, ці види діяльності повинні доповнювати один одного або здійснюватися одночасно. Рада Безпеки ООН несе головну відповідальність за підтримку міжнародного світу і безпеки. Генеральна Асамблея і Генеральний секретар грають важливі і взаємодоповнюючі ролі у справі зміцнення світу і безпеки разом з іншими органами і установами ООН.

НАДАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

Одна з цілей Організації Об'єднаних Націй, як вказано в її Статуті, полягає в "здійсненні міжнародної співпраці в дозволі міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру". ООН уперше приступила до виконання цього завдання після Другої світової війни на розореному Європейському континенті, який вона допомагала відбудувати наново. Нині міжнародне співтовариство покладається на Організацію Об'єднаних Націй в питаннях координації операцій по наданню надзвичайної і довгострокової допомоги, включаючи продовольство, житло, медичне приладдя і матеріально-технічну підтримку. Це також є каталізатором для дій урядів і інших установ з надання допомоги.

СПРИЯННЯ СТІЙКОМУ РОЗВИТКУ

З моменту свого заснування в 1945 році Організація Об'єднаних Націй приділяла первинну увагу "здійсненню міжнародної співпраці у справі дозволу міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру і заохоченню дотримання прав людини і основних свобод усіх людей, незалежно від расової, статевої, мовної або релігійної приналежності". Підвищення рівня добробуту людей продовжує залишатися одним з головних напрямів діяльності ООН. За минулий час у світі змінилося розуміння розвитку, і нині країни розділяють точку зору про те, що стійкий розвиток - розвиток, який сприяє процвітанню і розширенню економічних можливостей, підвищенню рівня добробуту і захисту довкілля, - пропонує найбільш оптимальний шлях поліпшення життя людей у всьому світі.

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

У Преамбулі Статуту Організації Об'єднаних Націй було поставлено завдання "створити умови, при яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов'язань, витікаючих з договорів і інших джерел міжнародного права". Таким чином, з найперших днів існування Організації питання дотримання і зміцнення міжнародного права є найважливішою частиною її діяльності. Ця робота здійснюється по багатьох напрямах - судами, трибуналами, за допомогою багатосторонніх договорів, а також в Раді Безпеки, яка, зокрема, уповноважена засновувати операції по підтримці світу, вводити санкції або дозволяти застосування сили у разі, коли є загроза міжнародному світу і безпеці. Ці повноваження покладені на Раду Безпеки Статутом ООН, який є міжнародним договором. Як такий, Статут ООН є інструментом міжнародного права і держави - члени ООН зобов'язані його дотримуватися. Статут ООН закріплює основні принципи міжнародних відносин.

Організація Об'єднаних Націй

Залізна леді Великобританії : 95 років від дня народження Маргарет Тетчер

 Біографи кажуть, що Тетчер була чи не найсильнішою жінкою-політиком країни ще з часів королеви Єлизавети Першої, яка правила приблизно за 5 століть перед цим. Потужна притягальна аура вивела Тетчер на вершини світової політики. Їй приписують чи не вирішальну роль у руйнуванні «залізної завіси» часів Холодної війни та в перемозі над комунізмом на Сході Європи.

10 ЗАТИШНИХ КНИГ ДЛЯ ОСІННЬОГО ЧИТАННЯ

 Коли, як не восени, хочеться загорнутися в теплий плед, взяти до рук теплу чашку ароматної кави і під останнім теплим сонячно-осіннім промінням читати, ковтаючи сторінку за сторінкою, захопливий роман чи повість.

Сама осінь вимагає, щоб книжки були затишними, слова теплими, а читання – приємним. І нижче топ-10 найзатишніших книг для осіннього читання, які точно зігріють вас навіть у найхолодніші дні.

День пам’яті захисників України

   Починаючи з минулого року, в Україні цього дня щорічно відзначається День пам'яті захисників України. 

      Згідно офіційній статистиці, Україна під час ведення АТО та ООС втратила загиблими більше ніж чотири тисячі солдатів та офіцерів.

      Кожне загибла людина - це не тільки ще одна цифра статистичного звіту, це ще й трагедія для багатьох тисяч родин, які втратили сина або доньку, батька або матір, брата та сестру, чоловіка або жінку.

      Але ці втрати стосуються не лише сімей загиблих захисників України, які поклали свої життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України - кожен українець має пам'ятати та вшановувати пам'ять патріотів.

Книга пам'яті загиблих 

Історія та міфи про синьо-жовтий стяг

Щороку 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг. Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України. 

Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів

Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

Історія державного прапора

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Листівка, випущена в м. Броди у 1902 р.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст. Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки. Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме "жовто-блакитний" порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга.

 Чому український прапор пропонують перевернути 

Правильна назва Державного прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі – синій, унизу – жовтий. Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією. Прибічники ідеї "перевертання" прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів – чи не основна причина нещасть України. Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише "перевернути" прапор. Стосовно ж "історичного" аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.

джерело

Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї

6 серпня 1945р. американська авіація піддала атомному бомбардуванню японське місто Хіросіма. Вперше в історії ядерна зброя була застосована проти людей і продемонструвала свою жахливу силу. Від вибуху загинуло близько 75 тисяч чоловік і ще більше 200 тисяч отримали радіоактивне зараження. Наслідки бомбардувань відчутні й сьогодні. Ядерна зброя вважається найбільш небезпечною з усіх видів зброї. Крім прямого ураження ударною хвилею, світловим випромінюванням та проникаючою радіацією величезні території на багато років забруднюються радіонуклідами і стають непридатними для нормальної життєдіяльності людини. На сьогоднішній день більшість країн припинили здійснювати ядерні вибухи, проте лабораторні випробовування тривають і надалі.

Іх досі чекають додому

 

Із 2002 року в усьому світі 25 травня з ініціативи Міжнародного центру пошуку зниклих та експлуатованих дітей відзначають Міжнародний день зниклих безвісти дітей. 

Офіційний символ цього дня – зображення незабудки.

У цей день у різних країнах світу проводять заходи, щоб привернути увагу громадськості й залучити небайдужих громадян до пошуку зниклих дітей. В Україні цю акцію організовує всеукраїнська громадська організація «Магнолія». Досвід редакції телепрограми «Служба розшуку дітей» свідчить про те, що публічний розголос збільшує шанси розшукати дитину та повернути її в безпеку.

Проблема зниклих дітей є актуальною і для нашої країни. Лише у 2018 році до Національної поліції надійшло понад 10000 заяв про зникнення дітей. 

Онлайн-урок до Дня Європи - 3

КОНКУРС ФОТОМАЛЮНКА

Увага! З 18 по 31 травня Національна бібліотека України для дітей оголошує Всеукраїнський конкурс фотомалюнка «Мрійник року». Намалюйте свою мрію, сфотографуйте та повідомленням відправте на сторінку Facebook. Надіслані фото ви зможете переглянути та проголосувати за кращі у фотоальбомі «Мрійник року». Переможці визначатимуться методом «народного голосування» – кількістю вподобань, а найкращих оберуть професійні художники. Результати фотоконкурсу дізнаємося у прямому ефірі 1 червня у Міжнародний день захисту дітей, які оголосить генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей Алла Іванівна Гордієнко. Давайте помріємо, намалюємо і реалізуємо наші мрії!

Положення про конкурс на сайті бібліотеки: http://www.chl.kiev.ua/Default.aspx?id=9196

Онлайн-урок до Дня Європи - 2