5 способів захистити свої права в Україні
Куди звертатись у разі порушень?
Громадяни України мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб; до судів; Омбудсмена; неурядових правозахисних організацій та ЗМІ.
Органи державної влади, місцевого самоврядування, посадові та службові особи
До них можна звертатися письмовими зверненнями, запитами та в інших формах, а вони мають у встановлений законом термін дати ґрунтовну відповідь щодо твого питання. Є спеціальні ресурси, які можуть допомогти правильно сформулювати запит. Наприклад, «Доступ до правди».
Щоправда, дехто зловживає цим правом і запитує державні органи про кількість літер в офіційних документах, наприклад.
До цього рівня вирішення проблем звертаються тоді, коли потрібно припинити певну протиправну дію. Наприклад, можна звернутися до міської адміністрації щодо незаконного МАФу, а вони мають розглянути це питання і знести його або показати, що всі документи в порядку. Часто буває, що права порушують саме ті органи влади, до яких людина мала б звертатись для захисту своїх прав. Але в такому разі має допомогти суд.
Суди
Судова система України складається з судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції.
Систему судоустрою складають 3 рівні: місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд, який є найвищим судом у системі судоустрою. Судовою реформою червня 2016 р. ліквідовуються Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд. Замість них будуть діяти 4 касаційні палати в складі Верховного Суду. Також запроваджуються 2 вищі спеціалізовані суди, які повинні сформувати: Вищий суд з питань інтелектуальної власності, Вищий антикорупційний суд.
До Конституційного Суду можна звернутися для того, щоб він перевірив певний нормативно-правовий акт на відповідність нормам Конституції чи здійснив офіційне тлумачення Конституції.
Також після вичерпання усіх національних засобів юридичного захисту (включно з Верховним Судом) особа може звернутися з конституційною скаргою, якщо вважає, що закон, застосований в остаточному судовому рішенні в її справі, суперечить Конституції. У такому випадку Конституційний Суд вирішить, чи відповідає закон або окреме положення Конституції.
Цей суд може визнавати ті чи інші положення такими, що суперечать Конституції. Приклад: Рішення КСУ від 26 лютого 1998 року визнало неконституційними ряд положень Закону України «Про вибори народних депутатів України», якими обмежувалися:
- право на голосування осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі;
- реєстрація в кандидати службовців військових формувань, СБУ, суддів та прокурорів.
Якщо ж усі можливості національних судів вичерпано, то можна звернутись до міжнародних інстанцій, чию юрисдикцію визнає Україна. Однією з них є Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).
За 2016 рік до цього суду українці подали понад 18 тисяч заяв, більшість з них стосувалася невиконання рішень національних суддів.
Однак перш ніж подавати позов до ЄСПЛ, треба переконатись, що предметом справи є порушення хоча б одного положення Європейської конвенції з прав людини. Потім попрацювати над правильним формулюванням позову: левова частка заяв відсіюється через те, що їх складено некоректно. Якщо з оформленням усе гаразд, то починається процедура перевірки: чи справді позивач вичерпав усі національні засоби правового захисту та чи вчасно подав позов до ЄСПЛ – впродовж шести місяців після отримання останнього рішення від національної інстанції. Далі справі присвоюють номер, і починається розгляд, під час якого Суд ще намагається отримати коментарі від країни, проти якої позов. Після ретельного вивчення всіх матеріалів та позицій сторін, Суд оголошує рішення.
Чи можливо виграти справу в ЄСПЛ? Так. Наприклад, цьогоріч українець виграв суд у справі «Мороз проти України». Засуджений за вбивство чоловік подав позов про порушення права на чесний суд, права на повагу до приватного та сімейного життя, а також права на свободу думки, совісті та релігії. При затриманні йому не дозволяли бачитись із адвокатом, зустрічатись та спілкуватись із родиною, розмовляти зі священиком. Суд визнав Україну винною в порушенні прав людини і зобов’язав виплатити 4 тисячі євро компенсації.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмен)
Це інститут парламентського контролю за дотриманням прав людини і громадянина, цю посаду ще називають Омбудсменом. Він приймає і розглядає звернення громадян щодо порушень, які сталися протягом року (інколи – двох) після виявлення правопорушення. Уповноважений починає провадження за справою, роз’яснює заходи, до яких може вдатись особа, направляє її до органів, до компетенції яких належить розгляд справи, а ще контролює розгляд цього звернення.
Плюси: інститут Омбудсмена має широку сферу впливу на органи влади від регіонального і до загальнонаціонального рівня.
Мінуси: не встановлено чіткої відповідальності органів влади, якщо не виконують акти Уповноваженого.
Правозахисні організації
Правозахисні організації не залежать від органів влади і мають змогу виявити об’єктивні проблеми та недоліки в тому, як реалізуються та захищаються права людини в тій чи іншій сфері. В основі такої роботи лежить діалог між державою та правозахисниками.
Завдання цих організацій – висвітлювати випадки порушення прав людини, щоб привернути увагу держави та отримати відповідну реакцію й вирішення проблеми. Часто правозахисні організації та представники влади вирішують своє протистояння в судовому порядку.
В Україні, до прикладу, діють такі правозахисні організації: Amnesty International, Українська гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, КримSOS та інші.
ЗМІ – інформаційні кампанії
За даними соціологічного дослідження, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс» у кінці 2016 року, майже третина українців вважає ЗМІ одним із найдієвішим засобів захисту своїх прав.
ДЖЕРЕЛО: HUMANRIGHTS.ORG.UA
Наприклад, влітку 2017 року ЗМІ поширили інформацію про те, що депутат Києво-Святошинської районної ради від БПП Олександр Паламарчук погрожував та застосовував фізичну силу до 16-річного Сергія Чагарова за критичні дописи у Facebook.
Відеозапис із погрозами:
Інформацію почали поширювати в ЗМІ та соціальних мережах. Згодом депутат публічно попросив пробачення в хлопця.
На цьому історія не завершилась: за півтора місяця вийшов сюжет від «Слідство.Інфо» про корупційні схеми, проти яких боровся підліток у своєму селі, та погрози, які продовжили застосовувати до нього представники місцевої адміністрації.
Києво-Святошинська районна поліція спочатку закрила кримінальну справу на депутата Олександра Паламарчука. За деякий час її зобов’язали поновити розслідування.
Немає коментарів:
Дописати коментар