














День європейських авторів — це ініціатива Європейської комісії, започаткована у 2023 році з метою відновити зв’язок молодих поколінь із читанням книг і допомогти їм відкрити для себе розмаїття європейської літератури. Понад 1000 шкіл, бібліотек і книгарень долучилися до ініціативи у березні 2023 року.
День європейських авторів відзначають 25 березня 2024 року в усіх 40 країнах Креативної Європи, зокрема і в Україні!
Наша бібліотека також доєдналася до цієї події. Методико-бібліографічний відділ Южненської публічної бібліотеки провів захід під назвою "Планета загублених шкарпеток".
Учнів 4-х класів ліцею №3 познайомили з творчістю письменників з України, Чехії та Польщі.
Чи замислювалися ви, куди іноді зникають шкарпетки, які ми носимо? Чому їх ніде не вдається знайти і яка доля спіткає загублені шкарпетки. Автори запропонованих книжок також пофантазували на цю тему. Результат ції фантазій - до вашої уваги.
Поету, кажуть, треба знати мову Та ще й уміти вправно рифмувать. Натхнення і талант — і все готово, Слова самі піснями забринять.
Василь Симоненко
21 березня у всьому світі володарі рими, їх музи і шанувальники відзначають День поезії. Вшановувати тих, хто вміє підбирати найкращі слова і складати їх в найкращому порядку, вирішили на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі у 1999 році.
„Поезія, – говориться в рішенні ЮНЕСКО, – може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу ”.
Уся історія людства показує, що поетичне слово йде поруч із людиною. З давніх-давен людина використовувала дар Божий — мову — для вираження своїх емоцій чи оспівування найпрекраснішого почуття — любові. Вважається, що найдавніші вірші-гімни були створені у 18 столітті до нашої ери. Автор віршів — поетеса-жриця Ен-хеду-ана (En-hedu-ana), про яку відомо лише те, що вона була дочкою аккадського царя Саргона, який завоював Ур (територія Ірану). Ен-хеду-ана писала про місячного бога Нанне і його дочку, богиню ранкової зорі Інанні.
Поети — люди, багаті душею. Вони здатні до вияву сильних емоцій, їм властиве почуття прекрасного.
Україна багата майстрами високої поезії. На весь світ і різними мовами прозвучали пророчі слова Т. Шевченка, сильна жіноча поезія Л. Українки, могутнє слово І. Франка, а також поетів кінця 20 ст. та поетів – сучасників. Серед них найяскравіша, незбагненна і неповторна в своїй геніальності Ліна Костенко. Величезна скарбниця високого українського поетичного слова поповнюється щодня, щогодини, земля наша багата талантами.
День поезії покликаний об’єднати усіх людей, відданих віршам. У цей день по всьому світу проходять конкурси та фестивалі, зустрічі авторів і шанувальників, на яких початківці і досвідчені поети презентують свої збірники. Безліч заходів до Дня поезії — це шанс молодих сучасних авторів і маленьких видавництв заявити про себе, отримати першого шанувальника і познайомити світ зі своєю творчістю.
В цей день люди мистецтва хочуть нагадати всім, що вірші — це живопис, який можна почути.
Інтернет-ресурси:
Лексичні помилки є найбільш очевидними, але й найбільш вживаними
В українській мові є граматичні, пунктуаційні, орфографічні, стилістичні, лексичні види помилок. Останні — це найбільш очевидні помилки, адже стосуються конкретного слова.
Серед лексичних помилок у нашій мові найпопулярніші — суржик, тобто росіянізми, русизми. Їх може помітити і пересічний мовець без фахової освіти, однак все одно ці помилкові слова часто проскакують у нашому мовленні
“Плеоназм — використання двох слів, які зазвичай окремо є нормативними, але у поєднанні дублюють значення одне одного. Тому їх теж зараховують до порушення лексичної норми”, — пояснює фахівчиня.
Наприклад, "колеги по роботі". Очевидно, що колеги — це люди, з якими ви працюєте. Таких випадків є вдосталь.
Є і словосполучення, які вже здаються сталими для більшості українців. Однак вони все ж не є правильними. Але це не означає неправильність кожного присутнього в сполуці слова, помилковим є саме їх поєднання.
Це називають лексичною мовною нормою в контексті синтаксичної мовної норми, тобто некоректне поєднання слів. Власне слова “вірний”, “відкривати”, “відноситися” “дані” не порушують мовну норму, а от у певному словосполученні порушують”

Поєднання порушень лексичних і синтаксичних мовних норм можна знайти і в фразеологізмах.

Щоб уникати мовних помилок, рекомендую насамперед зрозуміти джерело помилок. Та все ж не боятися помилятися в мовленні і не лінуватися шукати нормативні відповідники
Мова – це те, що ми використовуємо щодня. І в ній, звісно, існують слова та вирази, які викликають найбільше труднощів при вживанні. Кількість мовних помилок, якої допускають у нашому суспільстві, тільки підтверджує, що без запам’ятовування правил української мови нікуди. Анімаційний телеканал ПЛЮСПЛЮС разом із мовознавцем Олександром Авраменко у межах серії мультфільмів «Говоримо українською» визначили 5 типових дитячих помилок.

Яка різниця у схожих, на перший погляд, висловах «протягом» і «на протязі»? У якому випадку легко застудитися, а коли мова йде про час? Зараз розберемося. Коли мова йде про проміжок часу, який витрачаємо на певну справу, ми вживаємо слово «протягом» чи «впродовж», наприклад, протягом години, дня, вечора. А якщо маємо на увазі протяг, різкий струмінь повітря, що задуває у приміщення, то говоримо «на протязі». Запам’ятати це правило допоможе промовистий приклад: «Якщо протягом години стояти на протязі, то можна застудитися».

Чому контролеру не треба показувати білет і чому ви ніколи не витягнете на іспиті квиток? Бо слова «білет» і «квиток» не є синонімами. Білет – це картка з запитаннями на іспиті або картка з даними для лотереї. Зазвичай вживають у словосполученнях: екзаменаційний білет, лотерейний білет. Квиток – це картка для проїзду, або картка, яку купують для відвідування закладу. Крім того, квиток може бути документом, що засвідчує приналежність до певної організації. Наприклад, «студентський квиток».

Зараз ти усміхаєшся чи посміхаєшся? Що саме роблять люди на портретах – посміхаються чи усміхаються? Якщо вираз обличчя людини доброзичливий, лагідний, ласкавий, то вона усміхається. А якщо людина глузує чи кепкує, то вона посміхається. Тож запам’ятайте: м’яка та ніжна – усмішка, а глузлива й скептична – посмішка.

Чому не можна заставити Святого Миколая дарувати цукерки, але можна заставити кімнату? Слова «заставляти» та «примушувати» в українській мові мають кардинально різні значення. «Заставляти» вживають із двома значеннями: заставляти річ у ломбарді, тобто під заставу кредиторові, або заставляти приміщення якимись предметами, наприклад, меблями. А примушують когось щось робити. Запам’ятайте приклад: після того, як я заставив кімнату іграшками, мама змусила мене прибирати.

Чому неможливо напитись яблуневим соком та побудувати шафу з яблучних дощок? Прикметник «яблучний» уживають стосовно яблука – плода. Наприклад, яблучний сік, яблучна кислота, яблучний сироп. А прикметник «яблуневий» стосується саме дерева – яблуні. Тому помилково говорити «яблучний цвіт», правильно – «яблуневий цвіт». Запам’ятайте, яблуневий – той, що стосується яблуні, а яблучний – яблука.

Навчитись дітям говорити правильно без надзусиль допоможе мультфільм «Говоримо українською». Мультики здатні поєднати приємне з корисним і навчити дітей правильного використання слів та мовних конструкцій, одночасно розважаючи. Допомогти позбутися помилок у спілкуванні, надихнути якомога більше не лише маленьких українців, а і їхніх батьків розмовляти рідною мовою. Мультфільм «Говоримо українською» йде по буднях о 07:25 на телеканалі ПЛЮСПЛЮС.
А от як всією сім’єю лагідно перейти на українську мову дивіться за посиланням.
Ми всі часом помиляємося, мимоволі вживаємокальки з російської мови чи неправильно наголошуємо слова. І не дивно! Ще Вольтер у свій час сказав: "Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя".
Деякі помилки трапляються надто часто. Пропоную звернути на них увагу та намагатися їх уникати.