КНИГА КРАЩЕ? Частина 2

Сьогодні думки щодо того, що краще: книга чи фільм, поділяються. Можна навести масу аргументів на захист того чи іншого способу пізнання світу і саморозвитку. Отже, почнемо з переваги кінострічок.

Сучасне швидке життя деяким людям не залишає часу на читання. Якщо сюжет книги потрібно дізнатися і є її екранізація, то простіше витратити 1,5-2 години часу на перегляд стрічки, ніж кілька днів за книгою.

Художній фільм – це можливість відпочити, оскільки під час читання мозок людини виконує складні операції.

Нам здається, що і за читанням ми відпочиваємо, але чого тільки варто мозку «переконвертувати» літерні символи в зображення, які постають в уяві. Це ще не кажучи про те, що потрібно відчути емоції і співпереживати героям, адже в цьому і полягає суть написаного.

Книга змушує мозок працювати, і це добре, але перетворення букв в образи іноді стає перепоною для емоційного насичення мозку в тій мірі, в якій може це зробити кінострічка. Величезна робота мозку полягає в тому, щоб зрозуміти, що ж все-таки хотів сказати автор твору?

З фільмом все простіше: тут не потрібно нічого уявляти: вулиці, автомобілі, костюми, навіть самі герої вже створені тими, хто працював над стрічкою. Киноману потрібно тільки стежити за сюжетом і вникати в суть переживань і речей. Завдяки створеним образам, звукам, обстановці людині не потрібно думати, а тільки насолоджуватися переглядом. До речі, переглянутий сюжет запам'ятовується набагато яскравіше і на більш тривалий термін, ніж прочитаний.

Що ж стосується книг, відомо одне: читання корисне. Воно розвиває уяву, змушує думати, переживати,  збільшувати свій словниковий запас. Багато людей, які прочитали книгу, а потім подивилися знятий за нею фільм - розчаровуються. Головні герої уявлялися не такими, обстановка була іншою... годі вже й говорити про те, що половина сюжету книги просто відсутня в сценарії! Але не варто забувати, що деякі томи на 5-6 сотень сторінок просто неможливо "засунути" в стислі рамки півторагодинного фільму. Якщо ви хочете повної картини - читайте оригінал. 

Кінострічка завжди перероблена за допомогою сценариста, режисера, тому фільм завжди підноситься з точки зору людей, які працювали над сюжетом. Це передача історії, грубо кажучи, через посередника. Точка зору автора картини може не збігатися з вашою, вона як би нав'язується глядачеві, тому фільм і книгу краще сприймати як два різні твори.

Фільм і книга все одно сприймаються і оцінюються по-різному. Адже це навіть різні форми творчості, які порівнювати просто не можна. Існують задумки кінострічок, які ніколи не були втілені в письмовому варіанті, і твори, які, можливо, не стануть основою для написання сценарію черговий мелодрами або детектива.

Є кіномани, які не відмовляються від прочитання цікавих для них творів, та й любителі літератури не проти розважитися в кінотеатрі під час перегляду чергової прем'єри. Але ідеальних фільмів не буває, наскільки б не був талановитий режисер і актори. Тому кінематограф ніколи не зможе витіснити книги з життя людини. Класика є класика. Які б не були екранізації, багато творів все одно будуть краще кінострічки.

Дивіться фільми, читайте книги. Одне іншому не заважає, всякий вид чужого творчості дозволяють людині розвиватися. Так чому б не черпати інформацію з багатьох джерел.

Перелік книг пригодницької тематики, екранізації яких можна подивитись на карантині:
1. Джек Лондон "Сердца трёх"; "Зов предков", "Морской волк",
2. Жюль Верн "Таинственный остров", "Двадцать тысяч лье под водой" ("Капитан Немо");
3. Александр Дюма "Граф Монте-Кристо" ("Узник замка Иф");
4. Роберт Льюис Стивенсон "Остров сокровищ";
5. Майн Рид "Всадник без головы".