Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми

 Люди на продаж

Від початку 1990-х років Україна була і залишається країною походження, транзитною країною та країною призначення для торгівлі людьми. Жертвами цих злочинів стають як чоловіки, так і жінки та діти, яких використовують для примусової праці, сексуальної експлуатації, змушують до жебрацтва та експлуатують у інших формах. Основними країнами призна­чення є Російська Федерація, Польща та Туреччина; окрім того, торгівля людьми відбувається і всередині України. З моменту вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ця проблема набула значно складнішого характеру.

Навіть до вторгнення, показники торгівлі людьми в Україні вже зростали внаслідок пандемії COVID-19 та подальшого вимушеного переміщення людей з охопленої конфліктом Східної України та окупованого Криму. Ці вимушені переселенці є надзвичай вразливими, а сама проблема значно ускладнюється внаслідок російського вторгнення і тим, що мільйони українців змушені залишати свої домівки, шукаючи порятунку в інших регіонах України та за кордоном. Шахраї, які виступають у ролі посередників з пошуку роботи чи наймачів персоналу, можуть скористатися умовами війни з метою експлуатації тих, хто опиняється у групі ризику.

За оцінками представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, до російського вторгнення у лютому 2022 р. в Україні налічувалося понад 300 тис. потерпілих від торгівлі людьми починаючи з 1991 року. За певними оцінками, у 2019-2021 рр. від торгівлі людьми потерпіли майже 46 тис. українців – 29 тис. за кордоном і 17 тис. всередині України.

Група експертів Ради Європи з протидії торгівлі людьми (GRETA) попередила про ризик того, що люди, які рятуються від війни в Україні, можуть стати жертвами торгівлі людьми.

Попри те, що випадки, пов’язані з торгівлею людьми, складно ідентифікувати під час масового переміщення людей, попередні повідомлення всередині України та за її межами свідчать про те, що торговці людьми готуються скористатися вразливістю тих, хто змушений покинути Україну. МОМ також звертає увагу на зростання випадків роз’єднання сімей, появу дітей, які переміщуються без супроводу або зазнали роз’єднання з родичами, а також імовірність випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Усе це становить серйозні ризики у сфері захисту, що пов’язані з торгівлею людьми. Втрата роботи і доходу внаслідок війни, обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців, і загалом постраждалого від війни населення призведять до зростання ризиків.

Ми підготували для вас список офіційних джерел, які містять інформацію про те, як запобіти потраплянню у небезпечні ситуації, не стати жертвою торгіців людьми або як діяти і куди звертатися, як що це вже трапилося.

Бережіть себе, та своїх близьких!

Інтернет-джерела:

1. В ЄС попередили про загрозу сексуальної експлуатації 

2. В Україні створили сайт для захисту жінок і дітей від торгівців людьми 

3. Для українців за кордоном розробили пам'ятку, як не стати жертвою торгівців людьми - МЗС 

4. Мовою фактів: протидія торгівлі людьми 

5. Створюється міжнародна платформа для запобігання торгівлі людьми серед українських біженців 

6. Торгівля людьми – це не міф, це реальність!

7. Як захиститись від торгівців людьми? 

29 липня - День Сил спеціальних операцій ЗСУ

 

Гасло Святослава Хороброго «Іду на ви» стало бойовим гаслом еліти українського війська – Сил спеціальних операцій (ССО). Це окремий рід військ Збройних сил України, який виконує надскладні завдання. ССО складаються зі спеціальних підрозділів, укомплектованих військовими фахівцями високого класу, які мають спеціальну підготовку у сфері розвідки, прямих акцій та військової підтримки виконання складних, небезпечних, інколи політично чутливих завдань.

Історія створення Сил спеціальних операцій ЗСУ починається з 2007 року, з директиви міністра оборони України – сформувати спочатку Управління Сил спеціальних операцій як структурний підрозділ Генерального штабу. Але окупація Криму російськими військами та вторгнення на Донбас пришвидшило процес формування ССО і виокремлення їх у окремий рід військ.

16 червня 2016 року Верховна Рада дозволила створити Сили спеціальних операцій та Високомобільні десантні війська, що й було виписано в законі. За цей закон проголосували 256 народних депутатів.

А вже 26 липня 2016 року Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про День Сил спеціальних операцій Збройних сил України». Очільник Держави зазначив, що враховуючи важливу роль Сил спеціальних операцій у забезпеченні обороноздатності країни та героїзм особового складу, виявлений під час проведення Антитерористичної операції на Сході України, ним було прийнято рішення встановити в Україні 29 липня Днем Сил спеціальних операцій ЗСУ, і відзначати його щорічно.

Слова «Нас не видно, але ми тут. Нас не чути, але ми є» з пісні «Тихо прийшов, тихо пішов», авторства сержанта-спецпризначенця Андрія (Riffmaster) Антоненка, личать Силам спеціальних операцій України якнайкраще. Подробиці бойових завдань та військових інформаційно-психологічних операцій, що проводять ССО в зоні проведення Операції об’єднаних сил, на загал не виносяться. Прізвища й навіть позивні виконавців утаємничені, обличчя на світлинах і відео закриті. 29 липня – день «сталевих».

Від 2016 року 29 липня – у встановлений Указом президента День Сил спеціальних операцій – «сталеві» приймають вітання. Але, як вони самі кажуть, цей день не святкують. Згадують загиблих товаришів.

29 липня 2014-го стало одним із найтрагічніших днів: тоді одночасно загинуло найбільше спецпризначенців. В районі села Латишеве на Донеччині розвідувальні групи (загалом 19 бійців), що їх очолювали капітани Тарас Карпа та Кирило Андрієнко, висунулись на пошук пілота збитого українського літака Су-25. Потрапили в засідку. В бою загинули 10 військовослужбовців 3-го окремого полку спецпризначення, що на той час разом із 8-м полком підпорядковувався Головному управлінню розвідки Міністерства оборони.

За станом на 2021 рік, від початку російсько-української війни загинули щонайменше 70 спецпризначенців. До їхніх рідних у День захисника України 14 жовтня та День ССО приїжджають бойові побратими та представники Командування Сил спецоперацій. Це традиція.

Закон «Про основи національного спротиву» визначив провідну роль Сил спеціальних операцій Збройних Сил України в організації, підготовці, підтримці та веденні руху опору.

З дня ухвалення Закону ССО України почали виконувати завдання зі створення розгалуженої системи підрозділів Руху опору.

Нині у складі Сил спеціальних операцій діє потужна мережа, до якої входять підготовлені загони так званих «партизанів».

За законом вояки Руху опору працюють на перешкоджання діям агресора, їх залучають до проведення різноманітних спеціальних операцій.

Саме ці завдання воїни Руху опору почали виконувати тільки-но в країні було оголошено воєнний стан. Бійці цих підрозділів з перших днів вторгнення і донині працюють на окупованій території по всій Україні, проводять розвідку у тилу противника, здійснюють диверсійні заходи тощо.

Результати їхньої роботи – це знищені особовий склад і техніка противника, командні пункти та шляхи сполучення, вдале перешкоджання просуванню ворожих військ.

Поки ви читаєте цей текст, десь у ворожому тилу

працюють оператори ССО України.

Зокрема, і задля того, щоб ви мали можливість спокійно читати цей текст.

Сторінка Командування Сил Спеціальних операцій ЗСУ у фейсбуці:

https://www.facebook.com/usofcom

28 червня - День Української Державності

 

«Українська державність. Етапи становлення»

Тематичний бібліографічний список статей

28 липня – День Хрещення Київської Русі – України

 День Хрещення Київської Русі – України – державна пам'ятна дата в Україні на честь Хрещення Русі, що відзначається щорічно 28 липня – у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира.

45 цікавих фактів з життя і творчості видатного французького письменника Олександра Дюма

 1. Франція подарувала світу безліч талановитих письменників, але мало хто з них може зрівнятися з Олександром Дюма.

Цей чоловік залишив нащадкам величезну кількість дивовижних творів.

2. Син літератора, також носив ім’я Олександр, пішов по стопах батька і теж став письменником, тому часто, кажучи про письменника Дюма, додають, про кого саме йде мова — про батька або про сина.

3. Навколо імені Олександра Дюма-старшого завжди ходило безліч чуток. Одні схилялися перед його талантом, а інші підозрювали його у фальсифікації і запевняли, що неможливо одній людині протягом життя написати таку кількість літературних творів, яке вийшло з-під пера Дюма.

4. Олександр Дюма вважається культовою фігурою у світовій літературі. Неймовірна творча плодючість, прихильність дам, успіх, борги, пригоди – саме цими словами можна описати життя письменника.

5. Книги Дюма займають перше у світі місце серед усіх художніх творів за кількістю надрукованих примірників. Рахунок йде на сотні мільйонів книг.

О. Дюма у молодості

14 фактів про поета Олега Ольжича

21 липня 1907 року у Житомирі народився Олег Ольжич (справжнє ім’я Олег Олександрович Кандиба), український поет, археолог і політичний діяч.

14 фактів про Олега Ольжича

1. Син поета та письменника Олександра Олеся (Кандиби). Батько критикуватиме сина за надмірний радикалізм у житті та віршах, а Олег пізніше скаже, що батькові вірші для гімназисток і телеграфісток.

2. Змалку відрізнявся особливими здібностями: чудово малював, грав на піаніно та скрипці. У три роки навчився читати, у п’ять – написав невеличку п’єсу на три дії і сам її обробив.

3. Коли 1919-го його батько виїхав у Будапешт як аташе з питань культури УНР, сім’я жила впроголодь. Олег часто ходив в далекі села вимінювати за різні речі картоплю і борошно. І якщо все проходило вдало, то потім у сніг і холод ніс на плечах важкий мішок.

4 червня – Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії

Порушуючи тему дітей і їх майбутнього, неможливо сьогодні не згадати про те, що є діти, у яких немає сьогодення – це діти, що перебувають у зоні воєнних конфліктів. Навряд чи ведеться статистика, яка враховує, скільки дітей гине під час локальних конфліктів по всьому світу.

Але для того, щоб громадськість не забувала про те, що під час війни гинуть не тільки солдати, мирне населення, а й діти. Генеральна Асамблея ООН заснувала Міжнародний день дітей - безневинних жертв агресії. 19 серпня 1982 року члени ООН закликали всіх висловити співчуття по відношенню до невинних дітей Лівану та Палестини, які стали жертвами ізраїльської агресії. На жаль, діти, що проживають в районах військових конфліктів, страждають через дорослих, які не здатні знайти раціонального компромісу для вирішення тієї чи іншої проблеми.

У локальних конфліктах, що виникають по всьому світу, гине безліч дітей. Діти найбільш вразливі під час виникнення збройних конфліктів. Вони не лише втрачають радість дитинства через довгі і складні процеси вирішення конфліктів мирним шляхом, а ще й стають жертвам таких правопорушень і злочинів як: вербування і використання у військових діях, вбивства, сексуальне насильство, викрадення, напади на школи і лікарні та відмова в наданні гуманітарної доступу до дітей. Діти стають випадковими жертвами вибухів старих снарядів, які становлять небезпеку під землею.

Питання захисту дітей – жертв агресії сьогодні, як ніколи раніше, стало актуальним і болючим питанням для України. За даними моніторингової місії ООН, ще до початку повномасштабної війни в Україні, на Сході України загинуло 147 дітей, поранено – 363 дитини. Близько 200 тисяч дітей в Україні є внутрішньо переміщеними особами. Статус дітей – жертв війни отримали 22846 дітей. Це неймовірно гірка статистика. І зараз дітей продовжують вбивати та ранити, а жорстока реальнісь довкола залишає у маленьких хлопчиків та дівчаток глибокі травми та все життя. Війна перевернула життя мільйонів дітей нищівним чином. Війна спричинила одне з найшвідших широмасштабних переміщень дітей з часів Другої світової війни, ознаменувавши зловісну віху, жахливі наслідки якої можуть відчувати щонайменше кілька наступних поколінь.

Порушуючи тему дітей і їх майбутнього, неможливо сьогодні не згадати про те, що діти гинуть не тільки в зоні військових дій. Хвиля небачених по аморальності терористичних атак, що сколихнула світ, також забрала багато життів невинних дітей, визначила новий вимір загрози, яка походить від міжнародного тероризму для всього людства.

Громадськості, активістам, представникам волонтерських груп, духовенству, владі та всім небайдужим потрібно докласти максимум зусиль, щоби вберегти дітей від жахіть війни.

Міжнародний день безневинних дітей – це своєрідний протест проти насильства і війни.

Всесвітній день безвинних дітей – жертв агресії – нагадування дорослим про їхні невиправні помилки, жертвами яких стають невинні діти. Це благання отямитися, зупинити конфлікти та не ламати життя дітям! Діти повинні жити в мирі!

Літописець Поділля - 110 років від дня народження Михайла Стельмаха

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.

Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і як збирач народнопісенних скарбів; пізніше (після Великої Вітчизняної війни) він деякий час вдосконалював професійні навики фольклориста на посаді наукового співробітника в Інституті фольклору та етнографії АН УРСР.

Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить під редакцією А. Малишка 1941 року.
Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Велику Вітчизняну війну. У 1941р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944р.), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.

Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірочки фронтових віршів Стельмаха «Провесінь» і «За ясні зорі» (1942), в 1943р. з\'явилась надрукована в Уфі книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Ю. Яновського.

1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вісім років; частини твору «На нашій землі» (1949) та «Великі перелоги» (1951) створили в цілокупності (після кількох «проміжних» редакцій окремих частин) об\'ємний роман-хроніку під назвою «Велика рідня». Роман був удостоєний Державної премії Союзу РСР і започаткував серію епічних полотен:

1957р. — роман «Кров людська — не водиця», написаний до 40-річчя Великого Жовтня;
1959р. — роман «Хліб і сіль», який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний Ленінської премії 1961р.;
1961р. — роман «Правда і кривда», несподіваний своєю публіцистичною «відкритістю»;
1969р. — роман «Дума про тебе».

Останній роман — «Чотири броди» (1979, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980р.), як і «Велика рідня» і «Дума про тебе», об\'єктом зображення має українське село 30-х років і часів Великої Вітчизняної війни. Цей роман, який справедливо вважають творчим заповітом видатного письменника, складно і довго йшов до читача. Це пояснюється тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голоду 1933 року, сталінських репресій, атмосфери недовіри та донощицтва, що панували в ті роки, свавілля партійних керівників.

Поетична творчість М. Стельмаха зменшується: після виходу збірок «Шляхи світання» (1953) та «Жито сили набирається» (1954) письменник обмежується упорядкуванням двох книг вибраного — «Поезії» (1958) і «Мак цвіте» (1968) — та виданням кількох книжечок для дітей.

У 1957р. вийшла друком п\'єса «Золота метелиця», яка поклала початок низці драматичних творів:

«Кров людська — не водиця», 1958;
«Правда і кривда», 1965;
«Зачарований вітряк», 1966;
«На Івана Купала (Дума про Морозенка)», 1966;
«Кум королю», 1967;
«Дума про любов», 1971.

М Стельмах — знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр («Над Черемошем», 1952; «Гуси-лебеді летять», 1964; «Щедрий вечір», 1967), вчений-фольклорист.

Був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (1972), депутат Верховної Ради СРСР ряду скликань, академік АН УРСР.
Помер письменник 27 вересня 1983p.

віртуальна виставка

Літературна мапа Одещини: Юрій Липа

                  Юрій Іванович Липа 

(1900— 1944)

Юрій Липа — видатний український мислитель історіософського та геополітичного спрямування, поет, прозаїк, перекладач, лікар. Народився 1900 р. у м. Одесі в сім'ї Івана Львовича Липи — відомого політичного діяча, письменника, засновника першої української політичної організації „Братство тарасівців”, що проголосила своєю метою боротьбу за самостійність України. Початкову освіту здобув у гімназії № 4 м. Одеси. Навчався в Новоросійському (Одеському) університеті. 1918 р. у складі одеської студентської сотні брав участь у боях проти російських шовіністичних організацій і допомагав військам Директорії здобути Одесу.

Тиждень правових знань

 5 способів захистити свої права в Україні

На жаль, проблема незахищеності в нашій країні дуже гостра. У 2016 р. майже 23% всіх заяв до Європейського суду з прав людини надійшли з України. Тож у межах співпраці з Democracy Reporting International розповідаємо, де отримати безкоштовну юридичну консультацію, куди йти, якщо тебе не влаштовує МАФ на тротуарі, та до кого звернутися, коли офіційні державні механізми захисту не працюють.